|
[1-10] [11-20] [21-30] [31-40] [41-50] [51-60] [61-70] [71-80] [81-90] [91-100] [101-110] [111-120] [121-130] [131-140] [141-150] [151-160] [161-170] [171-180] [181-190] [191-200] [201-210] [211-220] [221-230] [231-240] [241-250] [251-260] [261-270] [271-280] [281-290] [291-300] [301-310] [311-320] [321-330] [331-340] [341-350] [351-360]
|
Фуэте на Бурсацком спуске
Потанина, Ирина Сергеевна. Фуэте на Бурсацком спуске / Ирина Потанина; худож.-оформ. Е. Гугалова. – Харьков: Фолио, 2018. – 411 с.: ил. – (Ретророман)
Роман «Фуете на Бурсацькому узвозі» - початок особливого для автора циклу. Її прадід, відомий театральний критик та журналіст Володимир Морський, був репресований та помер у таборі. Його неймовірна доля і лягла в основу ретророманів Ірини Потаніної про Харків. Харків 30-х років минулого сторіччя постає перед нами у всій красі. Літератори незабаром заселяться в сумнозвісний будинок «Слово», Лесь Курбас перебуває на піку слави, що гримить чи не на всю країну, а Харківський театр опери та балету очікує блискуча прем'єра унікальної, не схожої ні на що, п'єси. Як раптом, знаменна подія для міської богеми затьмарена жорстоким і незрозумілим вбивством. Розслідувати злочин доводиться цілком випадковим людям - журналіст, геніальна балерина, колишній студент та молода співробітниця бібліотеки! Зіткнувшись із трагедією, вони приймаються за пошуки злочинця… Для тих, хто виріс чи прожив частину життя у Харкові, безсумнівно приємно буде зануритися у рідну атмосферу, коли дія роману відбувається у будинках та на вулицях, де ти сам постійно буваєш чи бував. Та й з погляду історії Харкова книга досить пізнавальна. Приємний бонус – улюблене місто описане аж до дрібниць та подробиць, а ще у книзі є фото старого Харкова! Детектив написаний з любов'ю до свого міста та його персонажів.
|
|
Труп из Первой столицы
Потанина, Ирина Сергеевна. Труп из Первой столицы / Ирина Потанина; худож.-оформ. Е. Гугалова-Мешкова. – Харьков: Фолио, 2019. – 411 с.: ил. – (Ретророман).
«Труп із Першої столиці» - другий роман особливого для автора циклу. Після «Фуете на Бурсацькому узвозі» минуло 4 роки, та його герої знову виявляються втягнутими у розслідування злочину. «23 червня 1934 року Перша столиця урочисто проводила до Києва Уряд та керівництво ЦК КПбУ». Від'їзд уряду проходить з урочистостями і помпою, не дивно, що вбивство, що сталося, спочатку залишилося непоміченим. Разом з урядом до нової старої столиці України переїжджає і театр, як раптом з'ясовується, що вбито балерину з його трупи. Клубок подій заплутаний, ниточки обірвані та ще, як на зло, у Харкові є делегація іноземних письменників комуністів, серед яких відома французька пара Луї Арагон та Ельза Тріоле… Ретро детектив із «присмаком» та атмосферою епохи та знайомства з історичним Харковом 1930-х років. Літературна екскурсія містом у пошуках доказів та вбивці супроводжується безліччю старих фотографій та чудовими розповідями про наше унікальне місто. Для ілюстрацій використано фото з газет та альбомів 1930-х років.
|
|
Пленники Сабуровой дачи
Потанина, Ирина Сергеевна. Пленники Сабуровой дачи / Ирина Потанина. – Харьков: Фолио, 2020. – 411 с. – (Ретророман).
Занурившись у дивовижний світ Харкова 30-40-х років, зачарована тодішніми харків'янами і зовсім спантеличена їхніми фантастичними біографіями, Ірина Потаніна зрозуміла, що матеріалів набирається одразу на кілька книг. «Бранці Сабурової дачі» - четверта книга особливого для автора циклу. Ретророман, більшість якого - справжні сімейні події автора. «На початку жовтня 1943 року стало остаточно зрозуміло, що Харків покритий пораненнями, несумісними із життям. Миле довоєнне місто, яке всі знали і любили, відновленню не підлягало»... Знівечений, розстріляний, розбомблений неодноразово, Харків нарешті очищений від фашистської нечисті. Після другого визволення Харкова - жахлива розруха, що щемить серце, страшні історії часів німецької окупації, що обросли новими деталями і перейшли в розряд міського фольклору, і – перший крок до повернення життя міста в мирне русло. За плечима у кожного харків'янина – свої драми: родичі, що загубилися, голод і холод, зламані долі… Маститий журналіст Володимир Морський та його дружина повернулися до Харкова з евакуації. Опинившись удома, сім'я Морських потрапляє у вир воістину вбивчих подій у цьому реальному житті міста та городян часів військового лихоліття. Їм доводиться поринути у розслідування низки злочинів. Добре, що поруч перевірені друзі, погано – що кожен з них стає мішенню для вбивці. Центром того, що відбувається, стала знаменита Сабурова дача з її історією, фантастичні, шляхетні історії порятунку бібліотечних фондів та зламані долі людей, які не здатні змиритися з новою, надто жорстокою дійсністю…
|
|
На добрий спомин...
Дукина, Наталія Миколаївна. На добрий спомин... : повість про батька / Наталка Дукина; передм. К. Х. Балабухи . – Харків : Видання журналу "Березіль", 2002 . – 592 с. : фото.
Книга Наталки Дукиної « На добрий спомин…..» яку вона присвятила своєму батькові, писалась впродовж сорока років! Історія родини Дукиних, на яких довго висіло клеймо сім’ї «ворога народу». Микола Володимирович Дукин належав до літературного угрупування «Плуг». У 1924 році в альманасі «Плуг» було надруковано перше його оповідання «Пасинки етапу». Через чотири роки вийшла з друку перша його книга оповідань під назвою «Матіола». За п’ять років своєї педагогічної діяльності Дукин встиг зробити чимало гарного і корисного. Наприкінці 1927 року – переїзд до Харкова й початок праці в видавництві «Плужанин» і в журналі «Плуг». Незаконно репресований він пройшов усі кола пекла в Холодногірській тюрмі. П’ять років в ИТЛ в таборах Архангельської області. Помер Микола Дукин у жовтні 1943 року від легеневої хвороби, трохи не дожив 38 років. Питання про реабілітацію письменника порушили в 1956 році донька письменника Наталка, а також Спілка письменників України. На обкладинці книги «На добрий спомин...» зображено шматочок рушника, вишитого потайки Миколою Дукиним у тюрмі. Фотоматеріали - з домашнього архіву Дукиних та інших джерел.
|
|
Харьковская сирень
Демонжо, Милен. Харьковская сирень / Милен Демонжо; пер. с фр. Н. Максимова; худож.-оформ. Е. В. Вдовиченко. – Харьков: Фолио, 2009. – 287 с.: ил., фото.
Знаменита дочка нашої землячки зірка французького кіно Мілен Демонжо написала дуже захоплюючу і водночас сумну історію життя своєї матері під назвою «Харківський бузок». Книга спогадів про матір, написана через кілька років після її відходу з життя, започаткувала письменницьку кар'єру кінозірки. Ця книга – про дивовижну долю уродженки Харкова та про непрохідну любов до заповітного куточку землі, де вона народилася та виросла. Батько Клавдії працював інженером на залізниці, і незадовго до революції був змушений виїхати із сім'єю з Харкова. Більше вона ніколи не поверталася до України, про яку зберегла лише світлі спогади дитинства. Її подальша доля схожа на пригодницький роман - втеча від революційних репресій спочатку до Китаю, а потім до Франції…
«Щоразу, коли я приїжджаю на «Харківський бузок», я почуваюся не Мілен Демонжо, а дочкою харків'янки Клавдії Трубникової». Милен Демонжо
|
|
Політ крізь камені
Щерба, Наталія Василівна. Політ крізь камені / Наталія Щерба; пер. з рос. Олександри Ушкалової; іл. Ольги Закис. – Харків: Школа, 2018. – 352 с.: іл. – (Лунастри; Кн. 2)
У другій книзі циклу «Лунастри» читачі знову поринуть у таємниці крилатих лунатів, спритних стрибунів астрів і загадкових лунастрів. На героїв чекає шалена гра у «фісташки», подорожі дахами Праги та Венеції, зустріч із містичним драконом, захопливі відкриття та небезпечні пригоди...
|
|
Міо, мій Міо
Ліндгрен, Астрід Анна Емілія. Міо, мій Міо: повість / Астрід Ліндгрен; пер. зі швед. О. Сенюк; худож В. Анікін. – Київ: Рідна мова, 2018. – 128 с. : іл., портр. – (Класна класика)
Боссе — хлопчик, усиновлений прийомними батьками, людьми похилого віку, які його не особливо люблять. Одного разу господиня сусіднього магазину, фру Лундін, яка одна з небагатьох мала приязнь до хлопчика, дарує Боссе яблуко і просить опустити в поштову скриньку листівку за неї. Хлопчик не утримується від спокуси, щоб поглянути на текст: послання адресоване королю, в ньому йдеться про те, що його син скоро повернеться додому, і, як знак, в руці він буде тримати золоте яблуко. Яблуко в руці Боссе стає золотим…
|
|
Острів скарбів
Стівенсон, Роберт Луїс. Острів скарбів: роман / Роберт Льюїс Стівенсон; пер. з англ. Олександра Гончара. – Київ: Знання, 2018. – 224 с. – (Скарби: молодіжна серія)
За дивним збігом обставин до рук юного Джима Хокінса потрапляє карта, на якій легендарний капітан Флінт позначив таємничий острів, де заховав свої незчисленні багатства. Захоплений романтикою пригод, хлопець бере участь в експедиції, котра на шхуні «Еспаньйола» вирушає на пошуки скарбів пірата. Усе, що відбувається далі з учасниками цієї дуже небезпечної і водночас надзвичайно цікавої подорожі, переконує: мужність, сміливість, жертва в ім'я справжньої дружби, а також людська доброта є важливішими за всі скарби світу.
|
|
Митькозавр із Юрківки
Стельмах, Ярослав Михайлович. Митькозавр із Юрківки: повісті та оповідання / Ярослав Стельмах; післям. Л. В. Хмелевської; худож.-іл. О. Г. Жуков. – Харків: Фоліо, 2017. – 220 с.: іл. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури)
Історія ця починалася зовсім звичайно. П’ятикласники Сергій та Митько приїхали на літній відпочинок у село. Вчителька ботаніки дала їм завдання — зібрати колекцію комах. Але хто ж міг уявити, що замість комах дотепні та непосидючі хлопці будуть полювати... на страшну химеру, що живе в озері. Бешкетні друзі вирішили, що назва українського села Юрківка походить від юрського періоду, і тому, на їхню думку, в місцевому озері мешкає щось на кшталт доісторичного динозавра. Але звідки взялася та потвора і як її спіймати? Тож друзі починають діяти…
|
|
Академія Аматерасу
Матолінець, Наталія Ярославівна. Академія Аматерасу: роман / Наталія Ярославівна Матолінець; худож. Є. Чистотіна. – Харків: Віват, 2019. – 608 с. – (Книжкова полиця підлітка)
Рендалл відверто не щастить: її життя летить шкереберть, а сама вона опиняється в химерній Академії Аматерасу, куди приходять душі гордих богів, перероджуючись у нескінченному русі Колеса Долі. Тут могутні сили дрімають до часу, коли озвуться на поклик Слів, а нові знайомі приховують таємниці, яких небезпечно торкатися. Та шляху назад для Рен немає, бо вона мусить відшукати відповідь напитання, яке дзвенить у голові: «Хто ти, Рендалл Савітрі?»
|
[1-10] [11-20] [21-30] [31-40] [41-50] [51-60] [61-70] [71-80] [81-90] [91-100] [101-110] [111-120] [121-130] [131-140] [141-150] [151-160] [161-170] [171-180] [181-190] [191-200] [201-210] [211-220] [221-230] [231-240] [241-250] [251-260] [261-270] [271-280] [281-290] [291-300] [301-310] [311-320] [321-330] [331-340] [341-350] [351-360]
|
|