У вересні виповнюється 160 років з дня народження Михайла Коцюбинського - класика української літератури, майстра психологічної прози, який зробив значний внесок у вітчизняну літературу, вперше використавши у своїх творах елементи імпресіонізму, неореалізму та експресіонізму. Одним з його ключових досягнень вважається модернізм.

Попри свою хрестоматійність, для багатьох сучасників особистість Коцюбинського лишається не розкритою. Тому напередодні ювілею в Центральній міській бібліотеці було проведено літературну годину «Великий майстер пера», де присутні дізналися цікаві факти життя і творчості письменника. До заходу було оформлено книжкову виставку, яка пропонує відвідувачам детальне ознайомлення з творчим доробком видатного літератора для кращого розуміння його постаті.

Цікаві факти:

Народився Михайло Коцюбинський у Вінниці. Ріс в російськомовній сім'ї, де батько пильно стежив за правильністю вимови кожного слова, тому в дитинстві розмовляв виключно російською. Коли ж 9-літній хлопчик дістав запалення легень, лежачи в гарячці, почав говорити українські фрази, які раніше чув від своєї няні. Минуло кілька років. Михайло, почувши від мами й тата цю дивовижну історію, вирішив спробувати писати українською. Спочатку це були пісні на зразок народних, а згодом – проза.

У 12 років майбутній письменник закохався у 16-річну красуню. Хлопчик, щоб завоювати її прихильність, почав багато читати. Для саморозвитку він обирав твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного та інших відомих літераторів. Вони справили на Михайла таке сильне враження, що той теж вирішив писати. Для того, аби його роботи були багатогранними й не подібними на інші, юнак самотужки вивчив різні мови. Він знав три слов'янські мови (українська, російська, польська), три романські (румунська, французька, італійська) та три східні (татарська, турецька, циганська). За деякими даними, письменник володів і грецькою!

Михайло Коцюбинський, будучи в творчому пориві, часто привносив у літературу власні новаторські елементи. Його слова настільки гармонійно «вливалися» в текст, що здавалося, сама мова еволюціонує. Так, завдяки цьому письменнику народилися лексеми безгласний (німий, безмовний), кичера (гора, вкрита вся лісом, окрім вершини), маржина (худоба), бурун (навальна піниста хвиля) і низка інших.

Дуже любив квіти, постійно носив їх у бутоньєрках і щиро тішився, коли одного разу його назвали Соняхом. На роботу клерком у статистичному відділі Чернігівської земської управи Михайло Михайлович завжди приходив із квіткою в бутоньєрці.

Працював в Одеській філоксерній комісії, створеній урядом для боротьби з брунатна-зеленою тлею, що знищувала виноградники. Коцюбинський їздив від села до села, обстежував плантації виноградників.

За характером, Михайло Коцюбинський був надзвичайно педантичним та акуратним у всьому. Ще за часів навчання в гімназії, він не міг дозволити собі вийти з дому в нечищених черевиках чи брудному одязі.

Михайло Коцюбинський любив подорожувати і об'їздив усю Європу, але одне з його улюблених місць - Галичина. Найвідоміший твір письменника, «Тіні забутих предків», був написаний під враженням подорожі на Гуцульщину. За сюжетом цього твору Сергій Параджанов зняв культовий фільм, через який ім'я Коцюбинського стало відомо в усьому світі.

Попри талант у письменництві, Коцюбинський був звичайною людиною і мав погані звички. Він палив безбожно. В нього були прокурені жовті зуби і вуса. Зловживав кавою. Все це підривало і без того слабке здоров'я. Помер молодою людиною, не доживши навіть до 50-ти років.