225 років тому народився Оноре де Бальзак - знаний французький письменник, один із основоположників реалізму в європейській літературі. Кажуть, біографія Бальзака така ж насичена пригодами, як життя героїв його романів. Шлях до успіху був складний, але він не відступився від своєї мрії стати письменником.

Оноре де Бальзак був закоханий в красу нашого краю і мав можливість відвідати Україну за життя. У Верхівні під Бердичівом жила жінка, якій Бальзак подарував своє серце, єдина, яка стала його офіційною дружиною, - Евеліна Ганська. Роман Бальзака з пані Ганською розпочався листуванням , з дружніх стосунків, які невдовзі переросли в справжнє кохання, але закоханим через різні обставини довелося чекати на вінчання ще багато років… 

Бібліотека - філія №35 для дітей запрошує переглянути огляд - презентацію «Великий знавець жінок Оноре де Бальзак». 

Літературознавці одностайні у визнанні Оноре де Бальзака не лише видатним митцем, а й основоположником абсолютно нового напряму - соціального роману. До цього прикладами були Вальтер Скотт із його історичною прозою та численна когорта авторів творів у готичному стилі з таємничими замками, ідеалізованими героями і мерзенними негідниками. 

Бальзак першим довів, що реальне життя сучасників не менш захопливе, ніж розповіді про події лицарських часів чи авантюрні романи. За спогадами, автор «Людської комедії» часто повторював, що «ви шукаєте людину, якою вона має бути, а я беру її такою, яка вона є. Обидва шляхи ведуть до однієї і тієї самої мети - побачити себе і стати кращим». У численних творах письменника, якого за життя співвітчизники визнавали всього - на - всього «найпродуктивнішим прозаїком», понад дві тисячі персонажів, кожен з яких цілком упізнаваний і реалістичний. Не даремно Бальзак полюбляв наголошувати: «Я не придумую людську природу, я її спостерігаю і намагаюся відобразити такою, як вона є». Нині вже важко повірити, що кандидатуру геніального митця аж двічі провалили на виборах до літературної академії Франції, імена більшості членів якої на сьогодні маловідомі навіть професійним історикам. У Італії та Іспанії за життя прозаїка його книжки заборонили як аморальні. Папські булли з оголошенням про це видавали буквально через місяць одна після одної. Публіцист Вейо заявив, що Бальзак «написав стільки огидних і сороміцьких книжок, що їх важко навіть перелічити, він вигадав такі пороки, які до цього не були відомі людству». Натомість видатна письменниця Жорж Санд констатувала, що «люди такі погані й такі хороші, як ті, що їх зобразив Бальзак. Сучасники не хотіли цього визнавати, однак із жадібністю читали його романи, в яких відчували трепет власного життя, читали із гнівом і захопленням». 

Він - найвеличніший романіст своєї доби, він - сама мудрість. Лише письменник такого масштабу, з глобальним мисленням міг сказати своїм сучасникам і майбутнім поколінням: «Майбутнє нації - в руках матерів».