«Мінна безпека»

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. У рамках проекту #HELP_inform бібліотека-філія № 22 пропонує цикл публікацій щодо мінної безпеки дітей і дорослих.

Міна— це пристрій, який вибухає і призначений для вбивства або поранення людей, які торкнулися його або підірвали. Вони спеціально розроблені для того, щоби вибухати, коли на них наступають, підіймають, натягують на розтяжку або якимось іншим чином торкаються.

Більшість мін встановлюються приховано, тому їх рідко можна побачити. Зазвичай їх закопують у межах 15 см від поверхні землі або кладуть на землю або над землею (наприклад, на кілках або прикріплюють до дерев).

Міни можуть бути виготовлені із пластику, металу та дерева та мати вигляд каменя, кулі, коробки чи ананасу. Самі міни чи розтяжки можуть бути прикріплені до інших об’єктів, наприклад, упаковки від сигарет або банки з-під напоїв.

Ознайомитися з тим, як можуть виглядати найбільш поширені міни, а також дізнатися про них більш детально можна на сайті «Суперкоманда проти мін», створеному UNICEF Україна спільно з МОН та ДСНС України спеціально для дітей.

Крім того, фото мін та опис кожної з них можна знайти на сайті ДСНС України у мережі Facebook.

Також UNICEF Україна спільно з Державною службою надзвичайних ситуацій, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Нацполіцією підготували серію освітніх відео з песиком Патроном «Навчаємось мінній безпеці» про ризики тих вибухонебезпечних предметів, які можна зустріти на території України, де велися бойові дії.

Уважно розгляньте з дитиною зовнішній вигляд мін (особливо верхню частину), зверніть увагу, що вони можуть мати ще якісь розтяжки, ліску. Варто розуміти, що підозрілі предмети, які ми можемо знайти на вулиці, можуть відрізнятися від побачених макетів вибухових предметів. Тому зверніть увагу дитини, що НЕ МОЖНА підіймати з землі іграшки, ґаджети, гаманці, коробки цукерок, подарункові пакети тощо.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки рекомендує орієнтуватися на такі ознаки:

• У цьому районі можна побачити трупи або скелети тварин.

• На землі знайдено вощену упаковку, яка використовується для зберігання мін, або дерев’яні, пластикові чи металеві контейнери військового вигляду.

• Територія позначена з допомогою традиційного знаку «СТОП МІНИ» у вигляді черепа і схрещених кісток, або підручними засобами: палиці, каміння, стрічка тощо.

• Існують наявні ознаки бойових дій: пошкоджені або знищені транспортні засоби, обладнання та споруди, а також шматки металу, які виглядають як результат вибуху.

• Порушений ґрунт і рослинність. Часто встановлення наземних мін спричинює порушення в природному середовищі, що виглядають дивними або недоречними. Наприклад, на ґрунті помітні незначні западини, свіжі прогалини в траві тощо.

Міни та вибухові пристрої можуть бути встановлені в різних місцях, але є перелік місць підвищеного ризику, яких варто уникати:

• Військові позиції. Міни часто встановлюють на військових позиціях і лініях протистояння та навколо них. Можна їх знайти в цивільних будівлях, які використовувалися як командні або спостережні пункти, в місцях відпочинку армії та навколо них, у зонах засідок, поблизу місць розміщення блокпостів.

• Об’єкти критичної інфраструктури: аеропорти, мости, заводи, склади тощо.

• Зруйновані будівлі та транспортні засоби, обладнання.

• Транспортні маршрути. Міни можна знайти на стежках, дорогах, коліях, перехрестях, а також в уламках або брухті вздовж маршруту.

• Окремі цивільні об’єкти. Вибухові пристрої також можна знайти на переправах через річки, у колодязях, водозаборах, у сільськогосподарських угіддях, у виноградниках, садах, в адміністративних будівлях і офісах, на кладовищах.

Рятувальники радять зараз не відпускати дітей гратися наодинці, без нагляду дорослих, особливо після повернення на території, які тимчасово були під російською окупацією. Водночас ми не можемо постійно контролювати наших дітей чи повністю ізолювати їх від можливих небезпек. Тому обговоріть з ними правила безпечної поведінки під час виявлення небезпечних предметів (мін, боєприпасів, підозрілих предметів) і перевірте, як вони їх запам’ятали.

I) Нагадуйте дитині, що під час прогулянок вона має бути дуже уважною та обережною.

• Перегляньте фото вибухонебезпечних предметів, запам’ятайте, як вони виглядають. Обговоріть місця, де вони можуть бути заховані.

• Зверніть увагу дитини, що не можна підіймати з землі іграшки, ґаджети, гаманці, коробки цукерок, подарункові пакети тощо. Під час бойових дій цими предметами можуть маскувати вибухівку.

II) Попросіть її запам’ятати три прості правила безпечної поведінки:

Якщо бачиш вибухонебезпечний пристрій

У разі виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета потрібно зупинитися, роздивитися, чи немає поряд подібних предметів і відійти на безпечну відстань (хоча б 100 м, а краще 300 м). Повертатися потрібно тим шляхом, яким і прийшли.

Категорично забороняється:

• торкатися пристрою;

• пересувати його;

• намагатися розібрати;

• накривати чимось;

• заносити у приміщення;

• вдаряти по ньому;

• кидати у водойми;

• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

• закопувати у землю.

• Вкажи адресу та орієнтири місця, де виявив пристрій.

• Телефонувати потрібно на безпечній відстані від вибухонебезпечного пристрою, аби він неспрацював (300 м).

• Рятувальники також радять відключити мобільні телефони поблизу місця розташування вибухового пристрою, оскільки він може бути радіокерованим.

1) Зупиніться і не рухайтеся.

2) Подивіться навколо.

3) Заспокойтеся.

4) Якщо є інші люди за вами, попередьте їх про міни і попросіть, щоб вони пішли за допомого або викликали на допомогу Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером телефону «101».

5) Якщо ви на самоті, кличте на допомогу. Коли ви побачите тих, хто вас знайшов, попередьте їх про міни і зверніться з проханням викликати ДСНС з безпечної відстані.

6) Якщо допомоги немає і чекати її немає від кого, скористайтеся своїм мобільним телефоном та викличте ДСНС за номером телефону «101».

7) Коли ви перебуваєте вже на безпечній території, розкажіть іншим людям, щоб вони трималися подалі від цієї місцевості.

 

1) Зупинитися.

2) Подивитися навколо.

3) Заспокоїтися.

4) Не входити у небезпечну зону/не підходити до постраждалої особи.

5) Не дозволяти нікому іншому бігти до постраждалого— це небезпечно, там можуть бути інші міни.

6) Попередити постраждалого, щоб він не рухався, і повідомити йому, що допомога скоро прибуде.

7) Відійти на безпечну відстань (300 м) і викликати Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером телефону «101», а також «швидку допомогу» за номером телефону «103» надаючи інформацію в тому вигляді, наскільки ви впевнені в ній.

8) При відсутності мобільного телефону або якщо ви перебуваєте поза зоною покриття мобільної мережі, негайно йдіть по допомогу.