1) – Що вкриває внутрішню поверхню кишкового тракту, носоглотки, органів дихання тощо?

 – Слизова оболонка (а не слизиста оболочка)

 

2) Який орган виробляє:

- адреналін – наднирники, надниркові залози (а не надпочечники)

- інсулін – підшлункова залоза (а не піджелудочна)

- тироксин – щитоподібна залоза (а не щитовидна)

 

3) – Як зветься частина ноги між п’ятою і коліном, а також м’яз, що там знаходиться? 

– Гомілка – частина ноги від коліна до ступні; литка, литковий м’яз – двоголовий м'яз на задній поверхні гомілки.

 

4) – Як зветься м’ясистий масив верхньої частини ноги? 

– Стегно.

 

 

1) – Що відбувається в людини, коли вона сильно лякається або бажає чогось? 

– Жижки трясуться

 

2) – Що зробить суворий батько з сином-хуліганом? 

– Погладить по спині, намилить шию, намне вуха… 

 

3) – Яким чином людина відчуває наближення особливої події? 

– Серце віщує

 

4) – Що зробив злочинець, втікши з місця злочину? 

– Накивав п’ятами 

 

5) – Що робить цілісінький день селянин, тяжко працюючи на господаря? 

– Гне спину

 

У поточному жовтневому випуску ми продовжимо розглядати фразеологізми.

У загальному значенні, фразеологізми – це усталені вислови, які сприймаються як єдине ціле, і їх загальне значення повністю випливає із значення їх компонентів, але часто не пов'язане зі значенням окремих слів у їх структурі. Їх ще називають крилатими висловами.

 

 

1) Фразеологічні зрощення – стійкі та неподільні, бо складаються з компонентів, що не передають цілісного їх значення, а кожне слово окремо не має з ним нічого спільного; вони не можуть бути перекладені дослівно іншими мовами: 

Зарубати на носі – запам’ятати

2) Фразеологічні єдності – також семантично неподільні фразеологічні одиниці, але їхнє цілісне значення умотивоване значенням компонентів:

Не нюхати пороху – не мати досвіду

3) Фразеологічні сполучення – стійкі словосполучення, компоненти яких не втратили самостійності:

4) Фразеологічні вирази (вислови) – складаються зі слів із вільним значенням:

 

Фразеологізми присутні у різних мовних стилях. Найбільше – у  художньому, публіцистичному, розмовному, де основна їх функція — вираження образності (дати драла, брати участь, хоч у рамці вправ). В офіційно-діловому стилі такі мовні звороти (мовні кліше) покликані уніфікувати способи спілкування, зробити його чітким, у науковому — частіше фігурують як термінологічні сполуки, що виражають одне поняття (ухвалити рішення, досягти згоди, порядок денний, броунівський рух, нейтральна реакція). 

 

Про яку ознаку чи стан іде мова (одним словом)?

 

1) на краю світу 

2) хоч голки збирай

3) хоч в око стрель

4) хоч мотузки крути

5) ніде яблуку впасти

6) ротом мух ловить

7) від вітру валиться

 

У наступній вправі співставте вираз із персонажем і обставинами 

 

Наприклад:

Шкребе луску – начальник з підлеглого – на роботі (тобто експлуатує)

 

Б’є лихом об землю              Наречена             Біля шкільної дошки

Пече раки                              Студент               У відповідь на пропозицію

Годує гарбузами                   Робітник             На лекції

Заморив черв’ячка                 Двієчник             При невдачі

Клює носом                           Оптиміст             В їдальні

 

У наступному випуску мовного проекту буде викладено відповіді на вищевикладені вправи. 

 

Будемо вдячні за перехід за посиланням на гугл-форму та відповідь на запитання!