«Думки про рідну мову»

Сьогодні настав час уславити нашу рідну мову, зробити її мовою спілкування усіх харків’ян, бо мова – це генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, традицій, творець культури. Вона репрезентує народ у світі, є ореолом нації й етнічним кордоном.

Тому саме зараз на сайті Центральної міської бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського - мовний проект «Харків – україномовний».

В рамках проекту наша бібліотека розробила цілу низку дитячих заходів. Цікавим відкриттям для організаторів став відгук дітлахів на запропоноване творче опитування «Думки про рідну мову». Українські діти, віком від 7 до 15 років, представили свої твори: вірші, оповідання, пісні та загадки, в яких розкривали своє ставлення до української мови, прагнення вивчати її та вдосконалювати. 

Найкращими були визнані твори:

12 річного Максима Смовського, що живе та навчається у місті Остер Чернігівської області (Переможець конкурсу «Людина. Доля. Епоха. 2022р.» в номінації «Світ у дитячих руках. Література»),

15 річного Владислава Дмитрука з села Кинашев Тульчинського району Вінницької області (Переможець конкурсу «Людина. Доля. Епоха. 2021р.» в номінації «Світ у дитячих руках. Література»),

10 річної харків’янки Анастасії Немченко (Переможниця конкурсу «Людина. Доля. Епоха. 2022р.» в номінації «Світ у дитячих руках. Образотворче мистецтва» та мовного тесту «Рідна мова – наша зброя» до Міжнародного дня рідної мови).

В доступному ігровому форматі цикл заходів з вивчення історії України, її культурних надбань, мови та літератури «Любити Україну – поважати мову». Це великий дитячий літературно-мовний проект із залученням дитячих поетів та письменників, музикантів та художників, педагогів та психологів.

 

Працівники Центральної міської бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського запросили до співпраці колег з Центральної дитячої бібліотеки Ужгорода та членів Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України.

 

 

 

 

Наймогутніше слово – рідне, 

Таке ніжне, ласкаве, привітне.

В ньому сила і велич роду, 

Все багатство та доля народу. 

В слові  дух – незборимо величний,

В ньому схований код споконвічний, 

Колискова матусі і тата, 

Гостра й праведна думка крилата, 

Лепетання дитини, ніжний спів солов'я –

Все в собі поєднала рідна мова моя. 

Бережімо! Плекаймо і шануймо її! 

Об'єднаймося, браття, для любові й краси.

Хай навколо засяє діамантом вона.

Наша мова – безцінна! Найкраща! Свята!

 

 

 

Мова таки має значення,

Для усіх душ — стрітення,

У наших серцях — благовіщення,

А для майбутнього — учення,

Що мова таки має значення!

Мова моя українська,

Мова моя калинова,

Мова моя материнська!

Рідна моя мова…

 

А мова таки має значення!

І не проси у світу пробачення,

Бо для зрадників  доля — зречення

І зросійщення — це звинувачення,

Бо війна тепер має значення.

 

Мова моя батьківська.

Це казка бабусина,

Це порада дідусева,

Це пісня матусина,

Це наша найбільша спадщина! 

Мова моя світанкова,

Мова моя серпанкова,

Мова моя веселкова,

Мова моя смерекова,

Рідна моя мова…

 

Наша рідна українська мова роз’єднує нас тільки з російськими агресорами, а  усіх українців вона з’єднує, зміцнює та відроджує нашу чарівну Україну.