«Поезія - слово! Поезія - пісня! Поезія - вільна душа!»

Кожного року 21 березня світова спільнота відзначає одне з найвідвертіших свят - Всесвітній день поезії! «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», - пише іменита українська поетеса Ліна Костенко. І дійсно, серед різноманіття літературних родів і жанрів лірика є найінтимнішим витвором мистецтва. Вона - про справжність, адже апелює насамперед до почуттів слухача/читача.

Отже, з нагоди свята наша Бібліотека сімейного читання презентує добірку талановитих віршів сучасних харківських поетів. Митців неповторної лірики!.. Їхні тексти зачаровують вишуканою грою слів та спонукають до роздумів про вічне. Ну і звичайно ж, тема війни.., що відгукнулася в кожному з нас!.. 

Отож, запрошуємо вас поринути у світ високої поезії від наших харків'ян - справжніх ювелірів Українського Слова. Харків - це Україна!!! 

 

Андрій Костинський - сучасний поет зі Слобожанщини, редактор, перекладач та організатор творчих проєктів, серед яких і «Сто слів». 

Народився та проживає у Харкові. Має публікації в різноманітних журналах і альманахах, серед яких загальновідомий «Березіль». Андрій Костинський також є автором і редактором чималої кількості книг. 

Вірші Андрія завжди щирі. Він чесний насамперед із собою, а отже й зі своїми читачами.

Окремо варто відзначити те, наскільки майстерно поет грає словами, створюючи глибокозмістовну модерну українську лірику. 

 

над містом

здіймається місяць

зазирає

геть в усі вікна

ба навіть в ті

стіни яких

розбили

снаряди

та бомби

 

вітер пірнає на місто

входить у вушко

голки-промінчика

та летить крізь всі вікна -

а всі вікна без скла -

навіть крізь ті

чиї стіни вкрили землю

панцирем наїжаченим

після роботи

авіації та арти

 

на місто спускається ангел

бере обидва кінці нитки

з’єднує їх вузлом

підіймається високо-високо

з намистом із вікон

навіть тих

чиї стіни не втримали

очі вікон

 

очі в ікон проваллях

що висіли в кутках -

в повнях сліз

бо були безсилі

затримати стіни

від руйнації від

ворожих атак

 

кожної ночі сузір’я

з врятованих вікон

дивиться ними

на місце

де місто було

 

дивиться

навіть вікнами тими

що були вже без стін

 

***

В цей час, коли і грім, і лихо,

і час опівночі без сну,

благаю Бога, гучно, тихо...

Та Він все знає про війну...

Він всі мої молитви знає,

і знає кожного шляхи,

і кожного так обіймає,

що рани, де були цвяхи,

приймаються як рани наші,

і кров така ж, і так - любить...

Плече під хрест мій ставить:

«Краще?»

І я за цю стидаюсь мить...

І прокидаюсь від серени,

і чую поштовхи сердець

усіх-усіх в єдиній вені,

так, що душею нанівець.

Година і моє пристигла.

Ніщо в бутті не промайне.

Вода у чаші тиха-тиха

на пошепку: «...згадай мене». 

 

***

«Закінчилась війна.

Повернулися

із заволиння сусіди.

З позаторіч дістали

з амбарів зерна

і засіяли поле...

І закінчились бІди.

 

У Олекси - дитинка,

назвав в твою честь,

«А» додав у кінці,

бо - ... дівчинка ж, Богдана.

Повернулись таблички

до всіх перехресть,

бо потоплені всі

кораблі ворогана.

 

А Зоряна твоя,

як ти наказав,

вийшла заміж

за перше кохання,-

ти по дружбі колись

йому трохи напхав,

та й по дружбі 

пробачив зітхання.

 

Бо воно не по людські - 

в 17 вдова...

Хай живуть і квітчають

країну»...

 

Напиши які-небуть

й від себе слова...

моїй матері,

як від сина...

 

Вже світа,

так, що видко

в травичці мурах,

соловей зореноти

на пам`ять співає...

І так солодко-гіркотно

сонцю в устах,

бо всміхнеться не всім

з небокраю...

 Дар'я Зоріна 

Серед творчої молоді Слобожанщини якісно вирізняється також поетеса Дар'я Зоріна. Народилася у Донецьку, проте навчалася та проживає зараз у Харкові. Окрім написання власних поезій, Дар'я займається поетичними перекладами українською мовою. 

Лауреатка та переможниця чималої кількості місцевих, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Серед яких «Фестилава» (1-е місце), «Поетичний вир» (1-е місце), Міжнародна слов'янська поетична премія (2‐е місце), «Перший український поетичний конкурс» (2-е місце), «Молода Слобожанщина» (3-є місце) та багато інших. Протягом воєнного 2022-го року поетеса тричі ставала переможницею літературних читань «Перша кава» у Києві. 

Вірші Дар'ї Зоріної - сучасні та про сучасне!.. Подекуди різкі, вони сповнені непідробних емоцій та переживань. Прямота та сміливість Дар'їної лірики нікого не залишать байдужим!.. Її поезія виходила друком у альманахах і збірках зокрема «Пента-гонг 3». Дівчина активно бере участь у літературних вечорах, серед яких і її авторський «Ключові слова» (2023). Читала свої вірші зі сцени літ. фестивалю «Тарас Бульба» у Дубно (2021)

 

***

червень — серп-чорноріг,

сік черешневих чірв.

молоко не зберіг —

п'єш кисляк надвечір.

 

пил, півонії, літепло,

лоскітливе латаття.

одороблом засліпленим

страх гуркоче по хаті.

 

північ — час для почвар.

поміж півнями – крук.

проростає анчар

вгору з пагонів рук.

 

ляже смерть між степів —

хліб зійде навесні.

уривається спів.

починається сніг.

 

***

що б не відтяла від тіл польова хірургія,

що б не видрукували удари безкістних пальців,

чого б не вихаркали у приміських та далекобійних —

 

залишися зі мною, тиша, — скляний сухостій.

залишіться зі мною, ім'я молока та ім'я води.

залишися зі мною, небо — папір самокруток.

залишіться зі мною, безсоння тирсові голови.

залишися зі мною, окраєць заплічної цегли.

залишися зі мною, пам'ять — жереба кобила.

залишися зі мною, полинне дихання плоті.

залишіться зі мною, гончарні доторки болю.

залишися зі мною, щербатий півмісяць слова.