Нарешті ми утверджуємо рідну мову не розпачливим голосінням над її гіркою долею, не обрахунками її кривд і страждань. Сьогодні мова нашого народу постає перед всім світом та єднає зусилля людства в прагненні миру та злагоди.
В цей день ми запропонували читачам Бібліотеки № 17 імені Л. Л. Гіршмана переглянути книжкову виставку «А в рідній мові буде вся душа». Шанувальникам рідного слова прийшлася до вподоби добірка віршів Дмитра Павличка, Юрія Рибчинського, Володимира Сосюри, Дмитра Білоуса, Миколи Сингаївського, Ольги Атаманчук. Віримо, як ніколи, в розквіт рідної мови. «Вірші про українську мову – найкращі поезії від письменників»
«Наша мова»
Мова, наша мова, мова кольорова,
В ній гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша, мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість.
Мова, наша мова — мрійнику — жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця.
А для мене, мово, ти — як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе.
Мова наша, мова — пісня стоголоса:
Нею мріють весни, нею плаче осінь.
Нею марять зими, нею кличе літо,
В ній криваві рими, сльози "Заповіту".
Я без тебе, мово, — без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє!
Рибчинський Юрій
Приємно було чути, що багато хто з читачів спілкуються рідною мовою що засвідчують, що для них – «українська – це стан душі».