З шести дітей великого австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта вижило лише двоє його синів. Старший, Карл Томас (Carl Thomas Mozart, 1784-1858) не став музикантом, провів значну частину свого життя в Італії. Молодший, Франц Ксавер (Franz Xaver Wolfgang Mozart, 1791-1844) став піаністом, вчителем музики, диригентом і композитором. Виявивши у сина яскраві музичні здібності, Констанція Моцарт (Maria Constanze Cäcilia Josepha Johanna Aloysia Mozart (Weber), 1762-1842) забезпечила його першорядними вчителями. Він навчався у піаніста Йогана Гуммеля, композиторів Зигмунта фон Нойкома і Йогана Георга Альбрехтсбергера, одного з вчителів Л. Бетговена; брав уроки співу в Антоніо Сальєрі.

 

Перший публічний виступ Моцарта-сина як піаніста і композитора відбувся 1805 року у Віденській опері, він мав і фінансовий успіх, і певний присмак сенсаційності. Однак, постійного місця праці у Відні Франц Ксавер не знайшов. Прибувши 1808 року в Галичину за контрактом як приватний вчитель, він затримався тут надовго і провів у Львові та на Львівщині зрілу і найбільш творчу частину свого життя. Перебуваючи в маєтку графа Віктора Баворовського в Підкамені біля Стрілищ, неподалік Львова, і навчаючи двох дочок графа гри на фортепіано, Моцарт мав забезпечені добрі побутові умови і можливості вправляти на інструменті та писати музику. Пробувши три роки у Баворовських, він продовжував вчителювати в іншій аристократичній сім’ї – у камергера Графа Янішевського в Сарках коло Бурштина.

 

В липні 1811 року виступив з концертом у Львові як піаніст з нагоди свого двадцятиріччя, виконавши, ймовірно, свій Перший фортепіанний концерт. Критика відзначила значну техніку, музичний смак і глибину почуттів Моцарта-сина як композитора і виконавця. В січні 1813 року він взяв участь в урочистій зустрічі цісаревої Кароліни, загравши фортепіанний концерт Дюссека.  Іншим разом побував на балу у графа Потоцького. Остаточно до Львова Франц Ксавер перебрався після 1813 року. В кінці 1818 року Моцарт вирушив у майже чотирирічне концертне турне країнами Європи. Виступав в Житомирі і Києві, в Польщі, Прусії, Данії, Німеччині, Чехії, Північній Італії, Швейцарії. Завершивши турне у Відні і пробувши там півтора року, восени 1822 року Франц Ксавер знову виїздить до Львова.

 

Другий «львівський» період став найпродуктивнішим у житті Моцарта. В цей час він виявив себе в найрізноманітніших видах музичної діяльності – як педагог-піаніст, як композитор, як соліст і піаніст-акомпаніатор, а також – як музично-громадський діяч. В жовтні 1826 року Франц Ксавер Моцарт заснував Хорове Товариство ім. Св. Цецилії, яке включало сорок п’ять членів. Створений ним хор розпочав свою діяльність 5 грудня 1828 року з виконання Реквієму В. А. Моцарта на вшанування тридцять п’ятої річниці з дня його смерті. Хор ім. Св. Цецилії наступними роками виконував і інші твори В. А. Моцарта, а також музику Я. Галлюса-Медерича, Й. Гайдна і Ф. К. Моцарта – при участі оперного оркестру на чолі з Каролем Ліпіньским (1790-1861). Дуже вагомим для долі Франца Ксавера стало знайомство з родиною губернського радника італійського походження Людвіга Каетана (Луїджі Гаетано) Бароні-Кавалькабо, одруженого з графинею Жозефіни (Йозефіни) фон Бароні-Кавалькабо.

 

Стосунки Моцарта з цією сім’єю, де він був вчителем, швидко перейшли у дружбу. Відразу після переїзду від Янішевських до Львова він в різні роки проживав у квартирах, найманих Кавалькабо – на площі Ринок, в будинку № 30 (1814), в будинку № 11 (1820), на вулиці Домініканській (1821). В наступні роки Моцарт-син проживав у власному будинку Кавалькабо в колишньому Єзуїтському провулку. Дружина радника, Йозефіна Кавалькабо ді Кастільоне була талановитою співачкою, виступала як камерна виконавиця, влаштовувала домашні концерти і була музичною меценаткою, можливо – співзасновницею хору Товариства ім. Св. Цецилії. Молодша донька подружжя Кавалькабо Юлія була ученицею Моцарта з фортепіано і композиції і згодом виступала в концертах зі своїм вчителем. У 1837-1840 рр. про її твори схвально відгукувався у своїх сталях Роберт Шуман, який потоваришував з цією сім’єю і з Францом Ксавером після їхнього повернення до Відня.

 

Остаточний переїзд Франца Ксавера до Відня відбувся влітку 1838 року: у березні родина Бароні ще відсвяткувала у Львові весілля Юлії; у травні 1838  Моцарт ще диригував на благодійному концерті у Перемишлі, а влітку вони усі назавжди покинули Львів. У Відні Франц Ксавер оселився у домі Бароні, вони з Йозефіною провадили музичний салон, частим гостем якого був Роберт Шуман. Останні 5 років життя Франца Ксавера у Відні були досить насичені: він мав фортепіанні концерти, диригував, компонував музику. Поруч було все, що він любив – кохана жінка, вдячні учениці, вишукане товариство, але погіршувався стан здоров’я. Втрати останніх років (смерть матері в 1842 р.), тягар нереалізованих очікувань та неспроможність досягнути рівня батькової слави, мабуть, прискорили перебіг хвороби. Останньою спробою порятунку здавалося лікування на водах Карлових Вар, але 29 липня 1844  Моцарта-молодшого не стало. Його вірна Йозефіна була з ним до останніх хвилин життя, їй він заповів усе своє майно. Вона пережила його на 16 років, у 1847 р. втратила і чоловіка, останні роки проживала із доньками у Граці, де й похована (1860 р.). Усі речі Моцарта, окрім їхніх приватних листів, вона передала Моцартеуму.

 

Так закінчилася ця романтична музична історія. Довгі роки ім’я Моцарта-сина було призабуте і недооцінене, але у ХХ ст. музикознавці звернули увагу на його творчість. Завдяки образотворчим та наративним джерелам з’явилася можливість зазирнути “за лаштунки” приватного життя музиканта, показати тогочасне музичне середовище у камерній перспективі. І, найважливіше, – реконструювати образ легендарної Йозефіни, без якої особисте і творче життя львівського Моцарта могло бути зовсім іншим.

До 230-річчя від дня народження видатного австрійського композитора молодшого сина Вольфганга Амадея Моцарта – Франца Ксавера бібліотека-філія 22 запрошує вас переглянути віртуальний огляд, присвячений ювіляру.