Харків’яни завжди шанували пам'ять про славетного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Його ім’я мають і театр, і вулиця, і завод. Шевченківські дні харків’яни відзначають масштабно та гучно з піснями і віршами великого Кобзаря, а пам’ятник  йому завжди потопає у морі живих квітів.

 

Харків відомий як місто, де був встановлений один із перших пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченку. Ініціаторами створення першого пам’ятника Кобзареві в Харкові була родина Алчевських. Бюст роботи В. О. Беклемішева 1898 року було встановлено біля садиби Алчевських. У 1932 році цей бюст було передано до Картинної галереї Шевченка і зараз цей експонат знаходиться у Національному музеї Тараса Шевченка (Київ).

 

Пам’ятник Кобзарю, що зараз прикрашає вхід до саду Шевченка, є одним із символів нашого міста, визначною міською монументальною пам’яткою. Цей монумент вважається одним із найкращих пам’ятників українському поетові у світі. Цікава ідея талановитого скульптора Матвія Манізера полягала в тому, щоб показати видатну постать Тараса Григоровича Шевченка на тлі його відомих  літературних героїв.

 

У створенні скульптур, близьких до літературних шевченківських образів, допомогу скульптору Матвію Манізеру надали майстри української театральної сцени – актори харківського  театру «Березіль». Талановиту акторку Наталю Ужвій ми бачимо в трагічному образі бідолашної Катерини з немовлям на руках. Актор Амвросій Бучма відтворив образи гайдамаки та селянина з дорном на плечах, а актор Іван Мар’яненко – найвиразніший образ старого нескореного запорожця. В образі молодого хлопчини з косою та кріпака в кайданах постає талановитий актор Олександр Сердюк, а актриса Сусанна Коваль – у зворушливому образі дівчини-кріпачки. «Це були першокласні художники! Все життя я їм буду дуже  вдячний», – казав скульптор про талановитих акторів харківського театру «Березіль».

 

На момент відкриття, 24 березня 1935 року, пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Харкові був найвищою бронзовою композицією в усьому СРСР.

На церемонії відкриття пам’ятника були присутні чимало  діячів української інтелігенції та представники культур інших народів. Зокрема білоруський поет Янка Купала, який прочитав свій вірш «Пам’ятник Т. Г. Шевченку». 

 

Відкриття величного монумента мало значний культурний  розголос – знайшло своє відображення у творчості багатьох майстрів слова того часу. Так, Максим Рильський написав статтю «Величний пам’ятник великому», що була  надрукована у «Літературній газеті».

 

Харківський пам’ятник постав раніше на 4 роки за основний  київський пам’ятник і  монумент на могилі Кобзаря в Каневі. Автором і скульптором усіх трьох найвідоміших пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченку в Україні є Матвій Манізер.

 

Харківський пам’ятник офіційно визнаний найкрасивішим у Європі. А для харків’ян пам’ятник Кобзарю є улюбленим місцем зустрічей, місцем святкувань, місцем боротьби за нашу Україну!

9 березня ми будемо відзначати 207-му річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Приходьте і ви до пам’ятника Кобзареві, покладіть квіти, послухайте його невмирущі вірші та поміркуйте над долею нашої України!

 

 «Заповіт» Тараса Григоровича Шевченка читає майстер художнього слова Андрій Яненко.