У самому центрі Харкова, на вулиці Ярослава Мудрого, 28, що біля станції метро «Пушкінська», розташувалася непримітна триповерхова будівля. Але якщо ваш погляд затримається на скромній вивісці біля під'їзду, на якій написано «Харківський музей Голокосту», навряд чи ви залишитеся байдужим. Голокост, який увійшов у світову історію як катастрофічне знищення євреїв, – не місцеве поняття, воно охоплює усі ті міста і країни, де одні люди вбивали інших лише за приналежність до єврейського народу.
Харків, точніше, Дробицький Яр на його околиці, має пряме відношення до Голокосту. Саме тут у грудні 1941 року окупанти розстріляли майже все єврейське населення міста.
З наближенням фронту Харків безперервно бомбардували німецькі літаки і обстрілювала артилерія. Вермахт окупував Харків 24 жовтня 1941 року. Вже 5 грудня розпочався перепис населення міста, причому євреїв та циган вносили в окремі списки. Німці видали наказ про переселення в дводенний термін всіх євреїв та циган, включаючи грудних дітей, до бараків на східній околиці міста в район ХТЗ. В цих бараках, які залишилися після будівництва заводу, було організовано гетто. Майже одразу почалися розстріли — приречених групами по 250—300 осіб гнали в Дробицький Яр. На дітей куль не витрачали, вкидали до котлованів живими. Вже на початку1942 року харківське гетто припинило своє існування. У яру також розстрілювали полонених червоноармійців і психічно хворих людей. Всього ж, за даними Державного архіву Харківської області, було розстріляно близько 16-20 тисяч осіб.
23 жовтня 1992 Харківська міськрада прийняла рішенням № 444 про будівництво меморіалу на місці трагедії.
13 грудня 2002 відкрита перша черга меморіалу Саме тоді зведено пам'ятний знак — менора, автодорога до меморіального комплексу, алея і пам'ятник-монумент.
22 серпня 2005 р. на меморіалі жертвам нацизму відкрився траурний зал з Чашею скорботи, в якому на планшетах білого мармуру увічнені тисячі імен трагедії.
2016 року Меморіальний комплекс «Дробицький Яр» відповідно до наказу Міністерства культури України від 06. 12. 2016 набув статусу пам'ятки історії та монументального мистецтва місцевого значення.
Почесними званнями Праведників миру було відзначено 12 українців, які допомогли євреям під час Другої світової війни.
Тим, хто хоче більш детально ознайомитись з темою Голокосту, завітайте в бібліотеку імені Петра Панча, на Архітекторів, 30-А, де вам запропонують книги про Голокост – це книга Лео Яковлева «Холокост и судьба человека», та книга Анатолія Кузнєцова «Бабий яр».