Багато славних імен пов’язано з Харковом, багато хто залишив тут по собі яскравий слід, складаючи неповторний літопис нашого міста. Один з таких людей – український поет Павло Григорович Тичина, ім’я якого викарбовано не тільки на великій меморіальній дошці, що її встановлено на відомому письменницькому будинку «Слово», а й в історії Харкова, в історії та культурі України. Тут зростав і мужнів його поетичний дар, за це місто боліли його душа й серце.

Видатний український майстер слова неодноразово писав про наше місто. Павло Григорович жив у Харкові з 1923 по 1934 рік, працював у журналі «Червоний шлях». Про цей період його життя згадують письменники, які також тривалий час працювали в колишній столиці України. Тичина брав участь у роботі Будинку ім. Блакитного, зустрічався з московськими поетами М. Асєєвим та Є. Долматовським, які приїжджали до Харкова. Ю. Смолич, наприклад, розповідаючи про зустрічі з Тичиною в Харкові, відзначав його велику делікатність, невичерпну сердечність, найщирішу доброзичливість і людяність.

1934 року, як столицю було перенесено до Києва, переїхав туди з родиною і Павло Григорович Тичина. Але його тісний зв’язок з Харковом не перервався, багато доленосних, інколи й драматичних подій пов’язувало його з містом й надалі. Серед таких осібно стоїть приїзд до Харкова після його визволення у серпні 1943 року. 28 серпня Павло Григорович узяв участь у засіданні правописної комісії в селі Помірки (тоді, незважаючи на його відчайдушні зусилля в боротьбі з чиновниками від науки, не вдалося відстояти, приміром, літеру ґ та інші суто українські речі в українському правописі). А 30 серпня, коли Павло Тичина з іншими урядовцями їхав на мітинг з нагоди визволення Харкова, відбувся нальот ворожої авіації, йому було поранено ногу, і він потрапив до поліклініки рентгенологічного інституту. Дружині і тещі, які того часу перебували в Москві, написав, що йому «… трошки було задряпано ногу, як їхав на мітинг». Тут, у лікарні, поета (тоді вже урядовця) відвідав голова уряду України Микита Хрущов.

Про харківські сторінки життя відомого поета можна дізнатися з інтерактивної публікації бібліотеки-філії № 22 з рубрики #Невідоме_про_відомих