Перейти на украинский язык Перейти на русский язык Перейти на английский язык

Українські обереги: ляльки-мотанки

Про українські рушники та вишиванки знають повсюди і в Україні і далеко за її межами, а от про ляльку-мотанку інколи не знають нічого. Прекрасно що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися. Мотанки давні родинні обереги українців. Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь. 

Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, з’явилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І зовсім не має значення чи створилася лялька на швидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг чи подарунок до свята.

Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька, була тай лишається унікальним витвором майстра. Звісно в давні часи лялька мотанка виконувала важливу функцію оберегу та талісмана для родини. 

З історичних джерел відомо що перші прототипи мотанок на території України з’явилися на стоянці в Чернігівській області. Древні ж греки використовували такі ляльки як жертву для свого пантеону богів. Мотанки в різних варіаціях зустрічаються в багатьох світових культурах.

Загалом процес створення ляльки майстрині називають «кутанням» і це не дивно, адже він дуже схожий на сповивання маленької дитини. Задля того аби готова ляльки виглядала гарно та яскраво в давнину шматки тканини підфарбовували та розмальовували натуральними барвниками. Тканинна основа мотанки символізує дух та мудрість предків. Якщо подивитися на загальний вигляд таких іграшок, то мотанки мали гарно виражену голову, а тулуб, руки та ноги мають більш схематичний вигляд. Разом з тканиною використовували й інші натуральні матеріали, наприклад льняні нитки, з них виготовляли волосся. Виразу та звичних рис обличчя лялька не мала. На лицях деяких вишивали або викладали нитками хрест – давній символ сонця у слов’ян. Точного визначення чому лялька-мотанка не мала враженого обличчя немає, однак більшість вчених та дослідників сходяться в думці що очі такі собі «двері» між реальним та потойбічним. Не доброго ока завжди боялися, а ще побутувало переконання що саме через очі в ляльку може підсилитися усяка нечисть.

Особливими українські мотанки також робить й той факт, що мають лише жіночі образи та інколи дитячі. Така особливість обумовлена важливим місцем жінки в світосприйнятті предків та уособленням у образі ляльки язичницької богині родючості - «Донди».

Лялька-мотанка, чи не єдина представниця світу іграшок, яка ніколи не має власного імені. Вважалося що даючи ім’я ляльці можна або потривожити душі померлих родичів, або накликати нечисть в будинок. В українській культурі мотанки виступає символом родючості, достатку та оберегом для родини. Такі ляльки дуже часто ставали справжніми сімейними реліквіями та передавалися з покоління в покоління. Також такі ляльки часто використовуються в весільних обрядах та дійствах.

Українські обереги: ляльки-мотанки Українські обереги: ляльки-мотанки Українські обереги: ляльки-мотанки Українські обереги: ляльки-мотанки

Українські обереги: ляльки-мотанки Українські обереги: ляльки-мотанки Українські обереги: ляльки-мотанки Українські обереги: ляльки-мотанки

Поряд з обрядовими ляльками та ляльками-оберегами часто створювали й практично їстівні ляльки. Виготовляючи таку ляльку жінка вкладала в неї жований хліб та використовувала таку іграшку як забавку та соску для немовлят. Загалом серед мотанок виділяють три групи ляльок: немовлята, наречені та ляльки-берегині.

В сучасних умовах мотанки, нажаль, втрачають той глибокий, трошки магічний та сакральний зміст. В переважній більшості їх використовують як колоритний елемент інтер’єту, звичний сувенір. Вплив новітніх технологій спостерігається у сучасних ляльках-мотанках та більшість майстринь починають використовувати різноманітні матеріали орієнтуючись лише на власні вподобання.

Справжня мотанка виготовляється без використання швів. Виготовляючи ляльку майстри намотують або закутують, а для кріплення використовують стрічки та нитки, якими просто обмотують деталі та фіксують їх вузликами, дотримуючись головного правила - лялька повинна мати хрестоподібний вигляд. Загалом створення такої ляльки може перетворитися на захопливе заняття для дорослих та дітей. А це допоможе відтворити рідні традиції та створити унікальний оберіг чи сувенір.

Голову ляльки формують з невеличкого клаптика тканини, в середину якого вкладають кульку з ниток, інших клаптиків чи вати. Таку заготовку голови обмотують хрест на хрест нитками, символічно зображуючи лице ляльки. Тулуб з головою з’єднують також нитками, туго обмотуючи ними тільце ляльки від голови до низу та перпендикулярно тулубу, формуючи тим чином руки ляльки мотанки. З підручних матеріалів виготовляють одяг, прикраси, головні убори та зачіски. Тут варіації обмежуються лише фантазією авторів.

Лялька-мотанка все ж зберегла в собі певні сакральні знання та силу. Такий сувенір, особливо виготовлений власними руками, може стати родинним оберегом та родинним спадком, що ввібрав в себе вікові знання та вірування.


На нашому сайті з'явився ресурс, який допоможе знайти найближчу до вас бібліотеку, дізнатися, як з нею зв'язатися і скористатися її послугами. Будемо ближче в цифровому і реальному світі!
Календар подій
ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Банери партнерів

Проверка тИЦ и PR
Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського

Адреса: Україна, Харків, 61058, вул. Данилевського, б. 34
Телефон: (057) 705-19-90.
Телефон: +38 097-158-98-41.
E-mail: citylibbelin@gmail.com
Розклад роботи - з 10.00 до 18.00
Вихідний день – вівторок, влітку: субота та неділя
Санітарний день – останній день місяця
Детальна контактна інформація
©Copyright ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського
2011-2021