6 грудня в Україні щорічно святкується День збройних сил. Це свято пам’яті тисяч відважних воїнів, які віддали свої життя за незалежність, свободу, суверенітет і неподільність нашої держави. Також це свято тих, хто і зараз захищає наші родини, нашу країну.
День збройних сил України з’явився в українському офіційному календарі в 1993 році майже відразу після розпаду Радянського Союзу. Свято своєю постановою запровадила Верховна рада України.
Крім того, на 6 грудня припадає одна із самих славетних сторінок української армії – початок Першого зимового походу армії УНР у 1919 році по тилах армії російських більшовиків і білогвардійців. Перший зимовий похід тривав до травня 1920 року.
Козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, незламної сили волі та віри у власні сили. Нехай оптимізм, спокій і гарний настрій завжди крокують поруч. Мирного неба, благополуччя та процвітання нашій країні.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу рідну Україну, гей-гей
розвеселимо!
(З пісні січових стрільців)
О моя рідна Україно!
Ставай на повний зріст скоріш!
Лунає мова солов’їна,
І зорі падають в спориш.
Все стане як колись, до того,
Як перш тебе розшматувать,
Змінили всіх богів на Бога –
Один не зможе налякать.
Зреклись всього. Природу-матір
Скалічили. На брата брат
Пішов, знесилений стримати
Бездушшя лють,неначе кат.
То повені, то шахт завали –
В плачі здригається Земля:
«Відбили орд лихих навали
Для того, щоб згубить поля?
Щоб розвалить всю індустрію?
Позбутись мови і життя?..»
Ще залишилася надія
Покращити своє буття.
Почнемо з мови? Йдемо далі –
Сумління відродить своє
Потрібно нам, щоби надалі
Усунуть тих, хто не дає
Нормально жити, працювати,
Кохати і дітей ростить,
Людиною щоб відчуватись
Колишню славу відродить!
Ой, не хились, калино, в лузі –
Тебе, червоно, підіймем!
І з нею в майбуття підем!
О моя ненько – Україно!
Ставай на повний зріст скоріш!
Лунає мова солов’їна,
І зорі падають в спориш.