Всеукраїнський день бібліотек – свято всіх, хто має відношення до книги, читання, хто присвятив праці бібліотекаря своє життя.

Бібліотека – древня і водночас сучасна скарбниця людського розуму, це цілий світ відкритий кожному, хто любить книгу.

Справжнім помічником та порадником на шляху до знань і людської мудрості завжди були і є бібліотекарі – збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного.

Саме бібліотекарі допомагають читачам бути обізнаними у сучасних проблемах і різноманітних питаннях, пізнавати реальну картину світу.

У наш час вважається нормою той факт, що в бібліотеках працюють переважно жінки. Але не так давно жінки не могли і мріяти про посаду бібліотекаря. У самих передових західних країнах жінки-бібліотекарі почали працювати в другій половині ХIХ - початку ХХ століття. 

Відомі жінки-бібліотекарі працювали і в Україні. 

Христина Алчевська

Христина Данилівна Алчевська була активним членом товариства «Громада», діячі якого ставили перед собою мету відновити єдність інтелігенції з народом, сприяти народному просвітництву. 

Христина Данилівна склала іспит на право викладати і у 1862 році заснувала приватну безкоштовну недільну школу для жінок. Також Алчевська була однією із засновників Харківського товариства поширення в народі грамотності, а також Першої народної бібліотеки-читальні. 

Поряд з просвітницькою діяльністю, Христина Данилівна займалася й бібліографічною справою. З ініціативи Алчевської та під її керівництвом було видано тритомний рекомендаційний покажчик книг «Что читать народу?» (1884–1906), який на виставках в Антверпені, Чикаго і Парижі отримав найвищі нагороди. У ньому понад 4 тис. рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авторів (учителів, викладачів, професорів і просто читачів) на твори зарубіжної, російської та української літератури. Сама Алчевська написала 1150 анотацій. Авторський колектив під її керівництвом підготував також 3-томний посібник «Книга взрослых» (1899–1900), що впродовж 1899–1917рр. витримав 40 видань. Вона – авторка мемуарів «Передуманное и пережитое» (1912), методичних статей з навчання дорослих, укладач «Каталога книг» та «Програм викладання у недільних школах».

Любов Хавкіна

Любов Борисівна Хавкіна була не просто видатним бібліотекарем і бібліотекознавцем, вона стала засновницею бібліотек і великою подвижницею бібліотечної справи. 

У 1891р.вона виступає одним з організаторів першої харківської безкоштовної бібліотеки, публікує науково-популярні книги, видає бібліотекознавчі праці, за одну з яких – «Керівництво для невеликих бібліотек» – обирається почесним членом Російського бібліографічного товариства. 

У 1913р. в Москві при Народному університеті, на основі складеного нею проекту, відкрилися перші в Росії курси бібліотекарів. Любов Хавкіна поєднує викладання на курсах цілого ряду дисциплін з роботою в харківській публічній бібліотеці (у 1914р. її обирають до правління бібліотеки) та зарубіжними поїздками. На американському досвіді заснована її робота «Авторські таблиці» (1916) – правила розстановки книг на бібліотечних полицях і в бібліотечних каталогах. Ці таблиці авторських знаків й сьогодні використовуються в бібліотеках і іменуються в просторіччі «таблицями Хавкіної».

Евдокія Ольшанска

В 1952 році Євдокія Миронівна Ольшанська закінчила філологічний факультет Київського педагогічного інституту, викладала в школі, працювала в бібліотеці. 

Вона організувала та була керівником клубу поезії «Родник», зав. відділом в журнал «Ренессанс». Завдяки Ольшанській, відомій шанувальниці творчості Ганни Ахматової, в 1989 році, до 100-річчя від дня народження поетки, в Києві з`явилась вулиця Ганни Ахматової, бібліотека її імені. 

Леонора Рахліна

Український краєзнавець та мистецтвознавець, києвознавець, екскурсовод, організатор києвознавчих клубів «Літопис» та «Кліо». 

Леонора Рахліна навчалася у Ленінградському бібліотечному інституті ім. Крупської на факультеті бібліографії. З 1959 по 1961 роки працювала у Центральній  медичній бібліотеці Києва. 1979 року при бібліотеці ім. Гоголя Леонора Рахліна засновує києвознавчий клуб «Літопис», що з часом перетворилося на історико-краєзнавче об'єднання «Кліо». Безпосередньо у бібліотеці засідання клубу проходили до 1982 року. Матеріали засідань зараз зберігаються у архіві бібліотеки.

Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського добре відома як визначний заклад культури, що має тривалу й цікаву історію. Протягом 80-років від дня заснування у бібліотеці формувався особливий підхід до культурно-просвітницької роботи серед різних груп населення. Бібліотека тісно працює з творчою елітою Харкова, проводить цікаві заходи: конкурси, вікторини, фестивалі. Завдяки високопрофесійній праці співробітників бібліотеки, читачі мають змогу цікаво та корисно проводити своє дозвілля.

Міжнародний жіночий клуб духовного спілкування «Лада» щиро вітає працівників Центральної міської бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського з професійним святом і бажає творчого натхнення, цікавих ідей та багато нових вдячних  читачів.

Бібліотекар!

Це слово – повне сонячного змісту.

За ним стоїть безмежний, мудрий світ.

Бібліотекар! Скільки в слові змісту!

Його тепло – навік в моїй душі.

Я б знов пішов стежиною тією

Через поля – замети – аж туди,

Де в царстві книг живе казкова фея,

Що може й світ закрити від біди.