14 квітня виповнюється 130 років від дня народження українського поета, літературознавця, перекладача Миколи Зерова. Людина, яку називали «кардиналом» української літератури. Але доля митця склалася трагічно - його відправили на Соловки, де поет безслідно зник. Сучасник Миколи Зерова – Віктор Петров  писав про хресний шлях поета: "Шлях Зерова не був його особистим шляхом. Це була типова путь, що нею так або інакше пройшла переважна, якщо не виключна більшість українських письменників за радянських часів. Спочатку звуження кола діяльності, поступове обмеження сфери праці, відмовлення од оригінальної творчості, перехід до перекладацької, потім зведення її нанівець. Крок за кроком – повільно або швидше люди проходили свій страдницький шлях утрат, злиднів, голоду і, кінець кінцем, смерті!..». Він був засуджений, але не зламаний. До останньої хвилини життя служив своєї Музи. 1935 року, висланий до концтабору на Соловки, втративши єдиного сина, свободу, продовжував писати сонети i  працювати над перекладом Вергiлiєвоï "Енеїди".