Перейти на украинский язык Перейти на русский язык Перейти на английский язык

Правду про війну розкажуть ветерани

 

інтерв’ював Юрій Борщ

Полковник Петро Конюшенко

Історія народу має бути правдивою. Це аксіома. Але іноді правдою нехтують заради політичної доцільності. Так було і в радянські часи, коли вибудована партією історична лінія була єдиновірною, а багато трагічних помилок, що сталінський режим допустив до, під час і після війни, замовчувалося.

Так є і в сучасній Україні, коли різнобарвна політична еліта має різне бачення історії Великої Вітчизняної війни. Ось і виявляється, що після 66 років, які минули після Перемоги, правду про війну необхідно захищати. Так вважають в Харківському обласному комітеті міжнародної української спілки учасників війни. Ветерани вирішили розповісти школярам і студентам правду про роль Харкова у війні такою, якою вона є.

Голова Харківського обласного комітету міжнародної української спілки учасників війни і керівник Центру захисту правди історії Великої Вітчизняної війни, полковник Петро Конюшенко розповів «СК», в чому полягає історична правда та які заходи комітет планує на честь святкування Дня Перемоги.

– Петро Омеляновичу, наскільки впливовим є очолюваний вами комітет? Бо в наш час, щоб казати правду про війну, потрібно мати неабиякий авторитет.

– Наш комітет є серйозною організацією. 28 жовтня 2010 року до його складу на правах колективних членів увійшло 9 ветеранських організацій у Харківській області: інвалідів Великої Вітчизняної війни, в’язнів фашистських таборів, блокадників Ленінграда, локальних воєн, асоціація ветеранів війни та збройних сил та інші. Сьогодні наш комітет об’єднав у собі всі ветеранські організації в області, які пов’язані з військовими подіями, починаючи з Великої Вітчизняної війни. Отже, ви бачите, що комітет об’єднує багатьох людей різних поколінь, і до нашої думки сьогодні дослухаються.

– Скажіть, що зроблено в напрямку відновлення історичної правди про війну і які плани на цей рік?

– Ми досліджуємо історію і знаходимо факти, раніше маловідомі або невідомі взагалі. Одним з напрямів нашої роботи є відновлення імен героїв війни та розповідь про роль Харкова й Харківщини у перемозі над фашистами, особливо під час окупації з 1941 по 1943 рік. Цього року ми затвердили план заходів патріотичного виховання молоді: школярів, студентів. Усі заходи об’єднані єдиною темою: «Харків – місто військової слави». Наша мета – донести до молоді, що в роки окупації жителі Харкова боролися з фашистами і зробили великий внесок у Перемогу. У своїй роз’яснювальній роботі ми охоплюємо всі 180 шкіл Харкова. Щомісячно проводяться зустрічі у 20 школах, таким чином, ми вже побували в 60 закладах. У нас є спеціальна група з 24 спеціалістів, фахових істориків, учених, ветеранів війни, які розповідають школярам про війну, опираючись винятково на факти.

– Як, власне, відбуваються зустрічі?

– Зазвичай спочатку ми розповідаємо про події війни у 1941–1943 роках, а потім очевидці-ветерани діляться своїми спогадами. Наш центр на основі архівних документів зняв документальний фільм, у якому є розділи: «Харків у роки окупації», «Вівтар Перемоги» (в якому розповідається про фашистські концтабори), «Парад Перемоги» та інші. У кінці зустрічі ми завжди показуємо цей півгодинний фільм, який з цікавістю сприймається не тільки школярами, а й учителями.

– А як сприймають вас у студентській аудиторії?

– Також з ентузіазмом. Програма охоплює чотири виші: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди і Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

– А чому обрано саме таку тему: «Харків – місто військової слави»?

– Тому що ми постійно чуємо докори, що Харків не може бути містом військової слави, містом-героєм, бо, мовляв, його двічі не могли звільнити від фашистів у 1943 році, до того ж, було програно бій на Барвінківському напрямку. Ми провели копітку роботу з пошуку архівних документів. Я вивчав їх і в бібліотеці університету ім. В. Н. Каразіна, і в бібліотеці ім. В. І. Леніна в Москві, у російському Центральному архіві Радянської Армії. І ці документи показали цікавий факт – до сьогодні замовчувалася правда. По-перше, під Барвінковим не було «котла», про який усі кажуть. Гітлер після програшу битви за Москву все одно не відмовився від плану захоплення столиці Радянського Союзу, але іншого шляху, ніж іти через Харків, у нього не було. От і був план взяти Харків, а далі піти на Сталінград, після чого із заходу та зі сходу наступати на Москву. Тому тут, на харківському рубежі, в районах Краснограда, Балаклії, Ізюма було сконцентровано всі відбірні сили фашистів. А на їхньому шляху стояли угруповання трьох наших армій. У планах Гітлера було в червні – липні прийти до Сталінграда, а опинився він там лише восени. Таким чином, він через бої на Харківщини втратив час. Саме ці три армії своїм героїчним опором не дали змогу здійснитися планам ворога. Це не був «Барвінківський котел», як багато хто вважає, а був «Барвінківський виступ». Так, усі три армії загинули і 277 тисяч бійців залишилися лежати в харківській землі. Але ці кровопролитні бої виснажили фашистів, адже вони зазнали значних втрат, і після цього це вже були зовсім не ті армії, що направив Гітлер під Харків. Нашім військам було дано час підготуватися і набратися сил. Адже в червні – липні під Сталінградом та у Поволжі була слабка оборона. Отже, за рахунок того, що на два-три місяці фашистський наступ було затримано і прикуто до Барвінківського виступу, наші змогли перегрупувати війська, перекинувши сибірські дивізії на Волгу, до Сталінграда. Тому ми й доводимо, що Барвінківські бої, незважаючи на те, що стали великою трагедією, внесли свою лепту в Перемогу, початок якій було покладено в Сталінграді.

– Ваш Центр, напевно, є однією з перших організацій в Україні, яка займається відновленням правди історії Великої Вітчизняної війни?

– На такому рівні напевно, що так. Як приклад, я наведу науково-історичну конференцію, яку ми провели 28 жовтня 2010 року з нагоди 66-ї річниці визволення України. На ній були представники з Москви, Києва, інших міст. Це був перший подібний захід в Україні. У конференції взяли участь 1300 осіб, серед них студенти, школярі, науковці, ветерани з міст Росії та України. Головна цінність, що цей масовий захід набув резонансу у народів Росії та України. І навіть вищі керівники двох країн – Президент України Віктор Янукович і Голова Уряду Російської Федерації Володимир Путін дали йому високу оцінку.

– Які плани комітету щодо святкування Дня Перемоги цього року?

– Ми вже почали розробляти сценарій святкових заходів. Біля монумента загиблим воїнам, розташованого поряд з Філіпівським залізничним переїздом, буде проведено загальнообласний захід «День пам’яті загиблих воїнів». Ми хочемо залучити всі школи Харкова, щоб від кожної школи були представники. Школярі підготують невеликий урочистий концерт. Також буде залучено Харківський військовий університет Повітряних Сил, з курсантів якого складатиметься Почесна варта і Знаменний взвод. Нашою новацією стане «Салют пам’яті» загиблим воїнам: курсанти холостими пострілами вшанують пам’ять воїнів-визволителів. На галявині поблизу монументу буде встановлено стаціонарні столи та лавки. Після урочистих заходів там відбудеться поминальний обід. Поки що коштів на все це не вистачає, але я переконаний, що вони знайдуться. А після Дня Перемоги ми плануємо автобусами проїхати по місцях бойової слави маршрутом «Харків – Бєлгород – Курськ».

 

 

Правду про війну розкажуть ветерани [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=6808 . - 12.04.2011 г.

На нашем сайте появился ресурс, который поможет найти ближайшую к вам библиотеку, узнать, как с ней связаться и воспользоваться ее услугами. Будем ближе в цифровом и реальном мире!
Наши фотографии
Календарь событий
ПнВтСрЧтПтСбВс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Проверка тИЦ и PR
Центральная городская библиотека им. В.Г.Белинского

Адрес: Украина, Харьков, 61058, ул. Данилевского, 34
Телефон: (057) 705-19-90. citylibbelin@gmail.com
Время работы - c 10.00 до 18.00
Выходной день – вторник, в летнее время: суббота и воскресенье
Санитарный день – последний день месяца
Подробная контактная информация
©Copyright ЦГБ им. В. Г. Белинского
2011-2018