Перейти на украинский язык Перейти на русский язык Перейти на английский язык

Космічні шляхи харків’ян

Тетяна ОГОРОДНЯ

Півстоліття тому сталася подія, яка приголомшила все людство: 12 квітня 1961 року людина полетіла в космічний простір і облетіла навколо Землі. У всіх жителів колишнього Радянського Союзу ця подія асоціюється з постаттю першого космонавта Юрія Гагаріна.

Але за його подвигом і славою стоїть копітка та часом дуже небезпечна праця тисяч людей.

Свій внесок у підкорення космосу зробили наші земляки: науковці, працівники підприємств космічно-ракетної галузі та просто окремі харків’яни. Серед членів бойового розрахунку запуску корабля «Восток» було 54 українці, 28 з них – харків’яни. Загалом на космодромі «Байконур» свого часу відпрацювали близько 120 наших земляків. Сьогодні у Харкові мешкають 75 ветеранів Байконура та понад 100 будівників трьох космодромів.

Життя – за Космос

Одним з наступників Юрія Гагаріна міг стати харків’янин Валентин Бондаренко, льотчик-випробувач, який входив до першого космічного загону, котрий називають «гагарінським». Але не судилося – Валентин став одним з тих, хто віддав своє життя справі підкорення космосу в буквальному сенсі.

Перший загін космонавтів, які готувалися до польотів у військовому містечку Чкаловськ, складався з 20 чоловік. Наймолодшим серед них був 23-річний Валентин Бондаренко. Під час підготовки його помістили на п’ятнадцять діб у сурдобарокамеру, яка імітувала умови польоту. Тиск у цій камері був знижений, що компенсувалося підвищеним рівнем кисню у повітрі. 23 березня 1961 року, після одинадцяти днів експерименту, Валентин Бондаренко мав залишити камеру. Зі слів його товаришів відомо, що перед тим, як вийти назовні, Валентин знімав з тіла датчики і протирав місця їх кріплення тампоном зі спиртом. Цей тампон випадково впав на гарячу спіраль електроплитки, на якій льотчик готував собі їжу під час перебування в камері. А в перенасиченому киснем повітрі навіть найменша іскра викликає миттєву пожежу...

Коли Валентина витягли з барокамери, він весь час повторював: «Нікого не звинувачуйте, я сам винен». Лікарі боролися за життя космонавта 8 годин, але врятувати його так і не змогли.

Поховали Валентина Бондаренка в Харкові, на Філіпівському кладовищі. На честь космонавта названо одну з вулиць міста (колишня Герцена). Крім того, іменем Валентина Бондаренка названо великий кратер на місяці, що знаходиться поруч із кратерами Ціолковського та Гагаріна. Ім’я харків’янина викарбувано на стелі на честь загиблих під час польотів і випробувань космонавтів, що знаходиться на космодромі на мисі Канаверал у США.

До речі, син Валентина пішов по слідах батька і зараз працює в Зоряному містечку в Центрі підготовки до польотів.

Двоє Гагаріних на одному космодромі

Під час підготовки до польоту корабля «Восток» на Байконурі працювали двоє Гагаріних. Харків’янин Юрій Олексійович Гагарін – не тільки повний тезка першого космонавта, а ще й так само, як він, народився у травні. Але про це було невідомо навіть працівникам космодрому: подробиці про працівників Байконура не розголошувалися, адже об’єкт був секретний. Ті, хто працював на космодромі, не розповідали зайвого про свою роботу навіть близьким. Тому коли стало відомо, що в космос полетів Юрій Олексійович Гагарін, родичі «нашого» Гагаріна були впевнені, що першим космонавтом став саме він. Журналісти навіть встигли забрати з дому харків’янина всі його фотографії, перш ніж виявили помилку.

З першим космонавтом харківський Гагарін зустрічався лише один раз, у квітні 1963 року. Він служив на космодромі начальником відділення вимірювань радіотелеметрії космічних апаратів, брав участь у підготовці до польотів інших космонавтів. Незважаючи на те, що відомого тезку він бачив часто, підійти до нього не наважувався – друзі ледве не силоміць познайомили Гагаріних. У 1963 році ветеран Байконура Юрій Гагарін повернувся до Харкова, де багато років викладав у Вищому командно-інженерному ракетному училищі. Кілька років тому його нагородили орденом імені Юрія Гагаріна.

Столиця систем управління

Сьогодні харків’яни не претендують на лаври астронавтів, але продовжують працювати на космічній ниві. На Харківщині працюють близько 20 підприємств «зоряної» галузі: Державне науково-виробниче підприємство «Об’єднання Комунар», Науково-виробниче підприємство «Хартрон-Аркос», Державне підприємство «Харківський завод електроапаратури» та інші. Незважаючи на обмежені можливості вітчизняної та, зокрема, харківської космонавтики, наше місто залишається столицею систем управління ракетних комплексів і космічних апаратів. Їх розробкою займається НВП «Хартрон-Аркос». Ракети-носії з розробленими на «Хартроні» системами управління вивели на орбіту близько 1000 космічних апаратів, у тому числі перший український супутник «Січ-1». Зараз на підприємстві розробляються системи управління для супутника «Січ-2» та ракети-носія «Циклон-4». Крім того, «Хартрон» бере участь у російських і міжнародних космічних проектах, створюючи нові системи управління для забезпечення комерційних запусків.

 

 

Огородня, Т. Космічні шляхи харків’ян [Электронный ресурс] / Тетяна Огородня.- Режим доступа: http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=6853 . - 14.04.2011 г.

На нашем сайте появился ресурс, который поможет найти ближайшую к вам библиотеку, узнать, как с ней связаться и воспользоваться ее услугами. Будем ближе в цифровом и реальном мире!

Загальнонаціональний право​просвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО​!» реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції.
Наши фотографии
Календарь событий
ПнВтСрЧтПтСбВс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Проверка тИЦ и PR
Центральная городская библиотека им. В.Г.Белинского

Адрес: Украина, Харьков, 61058, ул. Данилевского, 34
Телефон: (057) 705-19-90. citylibbelin@gmail.com
Время работы - c 10.00 до 18.00
Выходной день – вторник, в летнее время: суббота и воскресенье
Санитарный день – последний день месяца
Подробная контактная информация
©Copyright ЦГБ им. В. Г. Белинского
2011-2018