Роман «Нестерпна легкість буття», написаний чеським письменником Міланом Кундерою – це один із тих творів, що вразили мене найбільше. Він одночасно поєднує в собі глибоку філософічність, тонкий психологізм та захоплюючий сюжет із яскравими любовними лініями. 

 

    Перш за все мене зацікавила філософська основа роману. Здавалось би така зрозуміла, проте часто не до кінця усвідомлена ідея того, що будь-яка випадковість потенційно може стати переломним моментом у житті людини, будь то раптове бажання піти додому іншою дорогою і зустріти своє кохання чи непередбачуване рішення повернути квитки на літак, що потерпить катастрофу. Нестерпна легкість буття для Кундери – це те, що людина не знає всього ланцюжка подій та кінцевого результату, до яких може призвести те чи інше рішення. Все це певною мірою знімає відповідальність з особистості, але в той же час ставить її у ситуацію невизначеності. Автор використовує цікаве порівняння, говорячи, що життя людини пишеться одразу начисто, без жодної чернетки, як у Бредбері «Гуркіт грому» про так званий «ефект метелика».

 

     Письменник чимало уваги приділяє внутрішньому світу головного персонажа, психологічній вмотивованості його дій. У романі з позиції глибокого психологізму висвітлено світосприйняття героя як через ставлення до власного «я», так і через яскраві любовні колізії. Проте, на мою думку, тут у творі наявна тенденція до згущення фарб та надмірної експресивності. Це у свою чергу складає враження про «Нестерпну легкість буття» як про твір «невротичний», якщо можна так висловитись. Адже автор, як на мене, занадто зосереджується на негативних виявах життя людини. Словом, це невеличка ложка дьогтю в загальну бочку меду.

 

    Роман написаний доступною мовою, читається легко. Виразною особливістю твору, що особисто мені дуже імпонує, є зосередження уваги автора на найбільш виразних та переломних епізодах у житті персонажа. У той же час перебіг подій, що їх пов’язує подано лаконічно, як констатацію факту. 

 

    Наприкінці варто відзначити широку панорамність та багатогранність твору. Особистісний план роману плавно перетікає у загальнонаціональний. Виразно, у невимушеній формі автор розповідає про події в Чехословаччині, пов’язані із Празькою весною, про особливості менталітету чехів, що співвідносяться з образом Терези у творі. Багатогранність «Нестерпної легкості буття» виявляється також у гармонійному поєднанні реальності та уяви, вишуканої еротики та відвертого натуралізму. У цілому текст роману нерідко переплітається з музикою Людвіга ван Бетховина, до якої періодично відсилає нас автор. Вона супроводжує одного з головних героїв твору в його життєвих перипетіях та часом дає відповіді на вічні запитання.