«Драйзер приїхав дивитися критично.
А Харків змусив його дивуватися».
До 155-річчя Теодора Драйзера у Бібліотеці-філії № 17 для людей з порушенням зору відкрилася виставка, присвячена не тільки Теодору Драйзеру, а й нашому місту. «Харків очима Драйзера» — це маленька подорож у часі, де американський письменник на кілька днів стає нашим провідником.
У грудні 1927 року американський письменник Теодор Драйзер приїхав до Харкова. Він був тут лише кілька днів. Приїхав із певним упередженням — і спочатку побачив холодне, сіре, не надто привітне місто. Але Харків поступово почав змінюватися в його очах. Український театр. Виставка українського мистецтва. Держпром, який так вразив письменника, що здався йому будівлею, ніби перенесеною сюди з Нью-Йорку, серед снігових просторів.
І місто, у майбутнє якого він повірив настільки, що побачив тут майбутній «український Чикаго». Майже сто років потому ми пропонуємо вам пройти Харковом разом із Теодором Драйзером. Побачити місто його очима. Місто грудня 1927 року. Місто молодого мистецтва, великої архітектури, театрів і сміливих задумів.
Запрошуємо до нашої бібліотеки на виставку. Окрім спогадів самого Драйзера і фотографій Харкова 20-х років, на виставці ви познайомитеся з книгами, які хочеться не просто побачити — а взяти до рук.
«Теодор Драйзер» (збірник публіцистики та документальної прози американського письменника Теодора Драйзера). Це не зовсім той Драйзер, якого ми звикли пам’ятати за «Американською трагедією». Тут — Драйзер-мандрівник, спостерігач, людина, яка дивиться, дивується, помиляється, захоплюється. І серед його вражень — Харків 1927 року. Можна прочитати про місто майже столітньої давнини — очима американця, для якого воно було зовсім чужим. І раптом зрозуміти: чужий погляд іноді помічає те, чого ми самі вже не бачимо.
Книга про Леся Курбаса. «Лесь Курбас. Філософія театру». А ось цю книжку, друзі, обов’язково треба хоча б погортати. Бо Курбас — це не просто ім’я з підручника. Це театр, який у 1920-х вигадував нову мову сцени. Це Харків, де народжувався легендарний «Березіль». Це сміливість робити так, як до тебе ще ніхто не робив. Фотографії, документи, театральні образи… Ніби зазираєш за лаштунки того Харкова, який так вразив Драйзера.
Ростислав Мельніков «Літературні 1920-ті. Постаті». А тут — люди. Не просто дати й прізвища. Поети. Прозаїки. Літератори. Дивні, талановиті, молоді, часом зухвалі. Ті, хто зробив Харків 1920-х однією з найголосніших літературних столиць України. Цю книжку хочеться відкривати навмання: на одному імені — і раптом піти за ним далі. Бо саме так іноді починається знайомство з письменником.
«Розстріляне Відродження». А цю книгу важко просто перегорнути. Бо на її сторінках — обличчя. Багато з них ми знаємо. Деякі — майже забули. Вони писали. Сперечалися. Закохувалися. Вигадували нову українську культуру. І вони ще не знали того, що знаємо ми. Саме тому ця книга на виставці звучить особливо. Приходьте не тільки подивитися на Харків очима Драйзера. Погортайте книги. Можливо, саме на одній із їхніх сторінок ви зустрінете свій Харків.


Новини та








