Імена тих, хто боронив Україну з перших днів війни і до останнього подиху, мають жити вічно. Серед них — поет, громадський активіст, доброволець і легендарний «азовець» Сергій Баламутовський, відомий під псевдонімами Скальд (поетичний) та Шпрот (військовий). 

Людина незламного характеру і глибокого патріотизму, він залишив яскравий слід і в літературі, і в новітній історії українського спротиву.

Центральна міська бібліотека підготувала презентацію «Сергій Скальд. Поет, воїн, «кіборг», захисник «Азовсталі», з основною інформацією про життя захисника, детальніше про шлях Сергія Скальда розповідаємо нижче. 

Сергій народився 12 листопада 1978 року в Чернівцях. В юності був футбольним ультрасом, вболівав за клуб «Буковина», закінчив військове училище. Маючи активну громадянську позицію, він був учасником Революції Гідності, очолював «Правий сектор» на Буковині.

З початком війни у 2014 році вирушив добровольцем на Схід. Воював у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», був розвідником у групі «Шведа». Пройшов найгарячіші точки: Авдіївку (Промзону), Піски, Мар’їнку та Донецький аеропорт. Отримав кілька контузій, пізніше командував 16-ю резервною сотнею ДУК ПС. Його товариші згадують: Сергій ніколи не боявся служби і казав, що чекав цієї війни все життя, називаючи її нашою священною визвольною війною.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сергій з перших днів став на захист столиці. Згодом добровільно долучився до лав полку «Азов» Національної гвардії України та 28 березня 2022 року був десантований у заблокований Маріуполь.

Навіть зазнавши контузії в перші години перебування на «Азовсталі», він пробув у госпіталі лише один день і знову повернувся до оборони. У перервах між боями, під обстрілами, Сергій читав побратимам свої вірші, підтримуючи їхній бойовий дух.

21 квітня 2022 року під час масованих авіаударів і вуличних боїв на заводі «Азовсталь» Сергій Скальд загинув від наскрізного кульового поранення. Через ворожі обстріли медики не встигли надати йому допомогу. Йому навічно залишилося 43 роки.

Указом Чернівецької обласної ради від 29 вересня 2022 року Сергію Скальду посмертно присвоєно звання Почесного громадянина Буковини. У Героя залишилися син та донька. У липні 2023 року його поховали у рідних Чернівцях.

Україна завжди була для Сергія пріоритетом, а вірші він розглядав як ще одну форму боротьби. Він є автором індивідуальних поетичних збірок «Навиліт. Рими калібру 5,45» (2018) та «Інший» (2021), а також співавтором збірки «Голос крові» (2013).

У своїй творчості поет спирався на глибоку історичну тяглість — від часів козаччини до вояків Української повстанської армії. Його вірші сповнені духовного максималізму, закликів до внутрішньої боротьби з байдужістю та готовності йти до кінця. Рядки з його поезії звучать як заповіт для всіх нас:

 

 

Світла пам'ять Поету, Воїну та Герою. Його слово і чин назавжди залишиться в історії нескореної України.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Чорний лелека».