«Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні».
Виповнюється 95 років наймудрішій українській поетесі Ліні Василівні Костенко. Центральна дитяча бібліотека провела поетичний вітраж «Поетична пастораль Ліни Костенко» для підопічних центру «Турбота». Учасники заходу послухали розповідь, яка супроводжувалась слайд-показом, про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко. Розповідь супроводжувалась читанням віршів. Особливо дущевно звучала її поезія про війну.
Слова Ліни Василівни Костенко западають в душу кожному, хто читає її вірші. Костенко не має соцмереж і не веде блогів, але її продовжують цитувати й сама вона постійно потрапляє до переліків найвидатніших українців. В шестидесятих роках минулого століття вірші Ліни Костенко часто були заборонені цензурою, а зараз вони звучать на повний голос.
«Марудне діло — ювілей, всі пера вмочені в єлей», — так сама Костенко іронізує над ажіотажем, який щорічно виникає до її народим. Не любить вона й патетичних епітетів поруч зі своїм іменем, як-то «королева поезії», «совість нації» чи «живий класик». Але її роль для української літератури важко переоцінити.
Стала крилатою фраза Ліни Костенко, яка в 90-х роках відмовилась від звання Героя України, «Політичної біжутерії не ношу...».
Учасники заходу не тільки слухали поезію ювілярши а й читали свої авторські вірші, присвячені Ліні Костенко.
Закінчився захід словами Ліни Костенко
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за Незалежність.
Отож нам так і важко через те.