Пам'ять про Голокост необхідна,
щоб наші діти ніколи не були жертвами,
катами або байдужими спостерігачами.
І. Бауер, ізраїльський історик Голокосту
У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей. Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими методами, померли від голоду, виснаження, примусової праці або екстремальних життєвих умов, в яких вони були змушені перебувати. На сьогодні, Голокост - це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для всього людства.
Є події в історії, які не можна забувати… Звичайно, що така трагедія, як Голокост, не могла не відобразитися у мистецтві. Питання Голокосту є важливим моментом в збереженні пам'яті людей та необхідності не допустити подібної трагедії надалі. Митці гостро відчули потребу художньо осмислити Голокост в літературі, кінематографі, музиці, образотворчому мистецтві.
Бібліотека-філія № 22 у інтерактивній віртуальній викладці представляє твори про трагедію Голокосту.
Молодь повинна знати, пам’ятати ці страшні сторінки історії людства, нашої історії. Ми маємо зробити все, щоб катастрофа не була забута. Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам’ятаючи про трагедію минулого, ми з надією дивимося в майбутнє.