Тодорова Є. М. Краєзнавча бібліографія в системі підготовки інформаційно-бібліотечних фахівців

УДК [021.1:908:004](073)

канд. пед. наук, доц. кафедри бібліографознавства та інформаційно-бібліографічної діяльності Харківської державної академії культури

пошт. адреса: ХДАК, Бурсацький узвіз, 4, м. Харків, 61057, Україна

конт. тел.: (057)731-27-83

e-mail: rvv200@mail.ru

Ключові слова: бібліотечне краєзнавство, краєзнавча бібліографія, підготовка бібліотекарів.

Ключевые слова: библиотечное краеведение, краеведческая библиография, подготовка библиотекарей.

Key words: library history, local history bibliography, training of librarians.

 

  Сучасний період соціально-політичного і економічного розвитку України характеризується значною активізацією суспільної і господарської діяльності регіонів, увагою до їхніх культурно-історичних традицій. У зв’язку з цим ускладнюється і набуває особливого значення проблема інформаційного, в тому числі бібліотечно-бібліографічного, забезпечення різнобічних потреб регіонального розвитку. Серед основних напрямів інформаційного забезпечення виділяється краєзнавче як один з факторів вивчення культурно-історичної спадщини, сучасного соціально-економічного розвитку перспектив вдосконалення культурного середовища. Нині краєзнавство переживає період підйому, що покладає нові завдання не лише на практичну краєзнавчу роботу, перш за все публічних бібліотек країни, але й на її теоретичне осмислення, обґрунтування нових напрямів діяльності, удосконалення форм і методів обслуговування споживачів в сучасному інформаційному середовищі.

  Краєзнавча інформація відображає географічні, економічні, історичні та інші особливості окремих територій. Зміст її безперервно оновлюється і, певною мірою, явно або неявно задає хід культурного процесу в кожному регіоні.

  Сьогодні особливо актуальним є залучення особистості до духовного багатства, що міститься в краєзнавчій інформації. Знання особливостей рідного краю і його внеску в загальнокультурні цінності дозволяє кожній людині відчувати себе значущою частиною світового культурно-історичного процесу. Дуже важливо, щоб краєзнавство для кожної особистості стало школою життя і культурного вдосконалення.

  Цьому у величезній мірі сприяє діяльність різних громадських інститутів, що здійснюють збір, зберігання, створення і просування краєзнавчої інформації до користувачів – бібліотек, архівів, музеїв, видавництв, органів науково-технічної інформації, засобів масової інформації тощо.

  Публічна бібліотека будь-якого рівня є не лише соціокультурним центром регіону, але й посідає провідне місце в організації краєзнавчого обслуговування свого села, міста, області. Відомо, що якість обслуговування споживачів залежить від ступеня підготовки бібліотекарів, що вимагає, у свою чергу, організації якісного навчання студентів бібліотечно-інформаційного профілю.

  Патріотичне виховання майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційної сфери неможливе без якісної і системної краєзнавчої підготовки. У вищому навчальному закладі наразі в Україні активно розвивається масовий краєзнавчий рух, краєзнавство як галузь наукової і практичної діяльності набуває пріоритетного значення з огляду на ускладнення інформаційних потреб сучасного суспільства.

  З метою забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх бібліотекарів, здатних ефективно працювати в нових реаліях суспільно-політичного життя України, бурхливого розвитку електронного середовища у вищих навчальних закладах бібліотечно-інформаційного профілю І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації викладається інтегрований навчальний курс «Бібліотечне краєзнавство».

  У 2007 р. доктором педагогічних наук, професором, завідувачем кафедри книгознавства та фондознавства Харківської державної академії культури, дійсним членом Міжнародної академії інформатизації при ООН Н. М. Кушнаренко і доцентом кафедри бібліографознавства та інформаційно-бібліографічної діяльності цієї ж академії Є. М. Тодоровою були укладені програма та навчально-методичні матеріали до курсу для студентів спеціальності «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія». 2016 р. навчально-методичні матеріали авторами були суттєво доопрацьовані і доповнені з урахуванням сучасних змін і вимог. Базовим джерелом викладання дисципліни став підручник Н. М. Кушнаренко «Бібліотечне краєзнавство» (Київ, 2007).

  Окрім нього, студентами широко використовуються публікації у фахових українських і зарубіжних виданнях, наукові розвідки науковців і практичних працівників, сайти наукових бібліотек нашої країни і світу.

  Навчальний курс «Бібліотечне краєзнавство» системно висвітлює проблеми теорії, історії, методології, методики і технології краєзнавчої бібліотечної діяльності. Важливим моментом є висвітлення не лише традиційних, але й інноваційних напрямів краєзнавчої роботи бібліотек в інформаційному середовищі, використання комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, передового зарубіжного досвіду.

  Умовно навчальну дисципліну можна поділити на бібліотекознавчу і бібліографознавчу частини. Бібліотекознавчі розділи присвячені теоретичним засадам бібліотечного краєзнавства, основним напрямам краєзнавчої діяльності бібліотек, краєзнавчому фонду бібліотек, управлінню краєзнавчою діяльністю бібліотек тощо. Десять тем бібліотекознавчої частини складають три змістові модулі навчального курсу.

    Краєзнавча бібліографічна складова налічує сім основних тем, які входять до двох модулів.

  Головними темами є такі: «Краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат бібліотеки», «Система краєзнавчих бібліографічних посібників», «Електронні бібліографічні ресурси з краєзнавства», «Методика бібліографування краєзнавчих документів», «Довідково-бібліографічне обслуговування з краєзнавства», «Краєзнавче бібліографічне інформування», «Популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки».

  Усього навчальний курс на денному відділенні факультету соціальних комунікацій (ФСК) розрахований на 108 годин, з них на опанування бібліографічної складової відведено 52 години: 8 – лекційних, 4 -  семінарських, 20 – практичних, 20 – самостійних. Формами контролю знань студентів є перевірка конспектів, реферати, контрольна робота, тестування, перевірка практичних і самостійних робіт, підсумковий іспит.

  Окрім традиційних напрямів і форм краєзнавчої бібліографічної роботи, значна увага приділяється вивченню інноваційних, передусім, пов’язаних з комп’ютеризацією бібліотечної діяльності, а саме – трансформація краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату в сучасних умовах інформатизації суспільства, перспективи створення єдиної краєзнавчої автоматизованої бази даних України, електронні бази та банки краєзнавчих даних Харківської області, укладання допоміжних покажчиків до бібліографічних посібників за допомогою персональних комп’ютерів, можливості інтернету для здійснення довідково-пошукової діяльності (віртуальна краєзнавча довідкова служба), віртуальна краєзнавча виставка нових надходжень, віртуальна екскурсія до краєзнавчого відділу обласної універсальної наукової бібліотеки (ОУНБ) тощо.

  Особливо популярною в студентів є електронна презентація краєзнавчої діяльності наукових бібліотек. Вона передбачає попереднє ознайомлення з друкованими документами, звітами і планами конкретних бібліотек, їхніми сайтами. На підсумковому занятті в аудиторії групи студентів по 2-3 особи доповідають про результати своїх досліджень і демонструють на екранах комп’ютерів краєзнавчі фонди бібліотеки, її бібліографічні ресурси, працівників краєзнавчого відділу або сектору, характеризують основні напрями діяльності відділу і всієї бібліотеки і навіть відеозапис певних заходів (презентації бібліографічних  посібників, бібліографічних оглядів, читацьких конференцій, різноманітних рекламних заходів та ін.).

  Великий інтерес у студентської аудиторії викликає і проведення ділової гри «Харків: вчора, сьогодні, завтра». Ця гра – мандрівка по рідному краю є одним з комплексних заходів поширення краєзнавчих знань з використанням усних, наочних, друкованих та електронних форм пропаганди краєзнавчих документів.

  Ділова гра замінює традиційне практичне заняття і передбачає попередню самостійну роботу студентів. Гра здійснюється в три етапи: підготовчий, безпосередня гра, заключний етап.

   Підготовчий етап включає пояснення суті ділової гри, її основних завдань, форм проведення та очікуваних результатів.

  Ділова гра проводиться в аудиторії або на базі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Обласної або Центральної міської бібліотек.

  У процесі гри кожна команда студентів кількістю 3-5 осіб отримує комплект фактографічних запитів за певними темами: «Харків студентський», «Харків – науковий центр», «Харків літературно-мистецький», «Харків промисловий», «Харків туристичний», «Історія Харкова» тощо.

  Команди виконують довідки, використовуючи масив довідкових краєзнавчих видань, оформлюючи їх належним чином. Журі оцінює швидкість і правильність відповідей за 5-бальною системою.

  Другий етап гри передбачає доповідь на задану тему з використанням географічних карт, фото- та відеодокументів, аудіозаписів, друкованих матеріалів. Обов’язковою формою при цьому є організація книжкової виставки та бібліографічного огляду з теми, вікторина, конкурс.

  Оцінюється інформативність доповіді, жвавість викладення, кількість застосованих форм та методів, рівень професіоналізму.

  За результатами двох етапів оголошується команда-переможець. Викладач здійснює аналіз помилок, оголошує підсумкові оцінки кожної команди.

  Позитивним моментом, на нашу думку, є поєднання аудиторних занять з виходом до краєзнавчого відділу Обласної універсальної наукової бібліотеки або відділу  «Україніка» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.

  Студенти аналізують склад краєзнавчого фонду, бібліографічних ресурсів, систему каталогів і картотек, основні напрями роботи, беруть участь у різноманітних краєзнавчих заходах.

  Отже, краєзнавча бібліографічна підготовка студентів факультету соціальних комунікацій Харківської державної академії культури перебуває на достатньо високому рівні з урахуванням сучасних вимог до майбутнього фахівця інформаційно-бібліотечної сфери.