завідуюча сектором наукової бібліотеки

Національного юридичного університету

ім. Ярослава Мудрого,кандидат наук із соціальних комунікацій

поштова адреса: вул. Чернишевського, 82/12, кв. 26, м. Харків, 61002.

конт. тел: 0932870366

e-mail: yuliya.petruhno@mail.ru

 

Ключові слова: європейські бібліотеки, українські бібліотеки, публічні бібліотеки Німеччини,  ролі бібліотек, інновації, впровадження інновацій, інноваційний клімат. 

Ключевые слова: европейские библиотеки, украинские библиотеки, публичные библиотеки Германии, роли библиотек, инновации, внедрение инноваций, инновационный климат.

Key words:  European libraries, Ukrainian libraries, public libraries of Germany, role of libraries, innovation, introduction of innovation, innovative climate.

  На сучасному етапі розвитку бібліотек: впровадженням високотехнологічних інформаційно-комунікаційних систем і мереж, загальною медіатизацією з інформаційне суспільство поступово перетворюється на суспільство знань. Тому бібліотека також має оперативно змінюватися і, в першу чергу, це стосується її основних ролей в сучасному суспільстві. 

   Основний принцип, за яким працюють зарубіжні бібліотеки (наприклад, бібліотеки Німеччини) – це працювати більш з людьми, ніж з книгами. В деяких німецьких бібліотеках друковані книжки зовсім відсутні, але читачі завітають до бібліотеки для того, щоб попрацювати з електронними книжками, отримати знання, поспілкуватися з іншими читачами та ін. Тому перша роль європейських бібліотек – це бібліотека як місце зустрічі. Наприклад, в Кельнської публічної бібліотеці постійно проводяться різні заходи: наприклад, зустрічі жителів місць-побратимів та ін. 

   Друга роль європейських бібліотек – це бібліотека як місце навчання. В Європі в публічну бібліотеку приходять не тільки для того, що отримати знання, але й для отримання навичок. Для цього в бібліотеках проводяться семінари, курси та ін. Дуже популярний та цікавий проект – це «зв'язок поколінь». Його суть полягає в тому, що школярі та студенти навчають Інтернет-технологіям людей похилого віку. Крім того, підлітки час від часу проводять майстер-класи з бібліотекарями стосовно  впровадження новітніх технологій в роботу бібліотеки. Також читачі виступають в ролі оферентів (тобто тих, які роблять пропозиції). Тому бібліотекарям дуже легко слідкувати за інтересами своїх читачів та оперативно реагувати на їх запити. Завдяки цьому між бібліотекарем та читачем існує емоційна взаємодія. А це дуже важливо. Бібліотекарі, в свою чергу, проводять семінари (наприклад, для волонтерів). Крім того, працівники бібліотек постійно проводять для своїх читачів цікаві майстер-класи та презентації. Наприклад: «Як створити свій перший блог», «Оцифровка фотографій», «Створення фото-кніги» та ін. Крім того, для всіх читачів проводяться «День креативу», а для дітей 8-12 років – «День винахідника». До речі, в українських бібліотеках існує 2 види навчання: аудиторна та самостійна, а в бібліотеках Німеччини, крім цих, існує ще один вид – навчання із супроводом. В цьому виді навчання бібліотекар не тільки виконує консультативну функцію, але й допомагає читачу. 

   В багатьох публічних бібліотеках Німеччини проводяться Дні креативу. Це пов’язано з тим, що третя роль бібліотеки – це бібліотека як місце натхнення та дозвілля. Тому бібліотекарі створюють максимально комфортні умови для своїх читачів: в читальних залах є автомат з кофе, зручні меблі та ін. Завдяки цьому читач почуває себе комфортно. Крім того, в багатьох бібліотеках робоче місце працівника не огороджено, тобто існує безпосередній контакт між бібліотекарям та читачем. 

   Четверта роль бібліотеки – бібліотека як місце активних дій. В німецькі бібліотеки приходять не тільки за знаннями, але й для того, щоб зробити щось самостійно, наприклад, оцифрувати книжки, старі платівки, завантажити на смартфон бібліотечні книжки та ін. Часто в бібліотеки приходять батьки з зовсім малими дітками, для яких бібліотекарі організовують розвиваючі ігри.  Ще один з видів бібліотеки як місця активних дій – це «зустрічі майстрів». На такі «зустрічі» приходять жінки різного віку, п’ють чай, в’яжуть, а потім ці речі продають на ярмарку, яку теж організовують бібліотекарі, а виручені гроші йдуть на благодійність. Крім того, там постійно зростає попит на майстерні з історії та заходи, пов’язані з місцевістю та/або регіоном. Для дошкільнят проводяться екскурсії з метою долучити їх до читання, а для учнів існує клуби: клуб для учнів 6-9 та 10-12 років. Елементами цих клубів є дуже красиві читацькі щоденники, цікаві заходи, маленькі призи.

   В Україні бібліотеки поки ще дуже консервативні. Їх основні ролі – це місце навчання та отримання інформації і, частково, місце активних дій. Практично в кожної бібліотеці проводиться День інформації, але День креативу, як в Німеччині, – ні. Не всюди в бібліотеках проводяться для читачів будь-які заходи, майстер-класи, семінари тощо. Наведемо один приклад. В Україні зараз існують 43 000 бібліотек, в яких зареєстровано 17 млн. читачів. Але тільки 28 з них створили та ведуть 108 англійських клубів. 

   Сьогодні українські бібліотекарі:

1. дуже чітко розмежовують особистості «бібліотекар» і «читач», 

2. часто ставлять себе по компетентності вище читача,

3. забувають, що не читач існує для бібліотеки, а, навпаки, бібліотека для читача,

4. частково використовують в розмовах з читачем «менторський» тон.

   Ці фактори негативно впливають як на міжособистісні взаємовідносини між бібліотекарем і читачем, так і на імідж бібліотеки в цілому. Що ж стосується емоційного зв’язку, то він зовсім відсутній. В таких умовах читач ніколи не буди почувати себе комфортно. Для подолання цих перешкод необхідне зробити наступне. 

   Перший крок – це моніторинг читацьких потреб. Його можна зробити за допомогою анкетування, опитувань на сайті бібліотеки, обговорення на форумах, сторінках бібліотеки в соціальних мережах та ін. 

   Другий крок – це обговорення в колективі та розробка плану. На цьому етапі дуже важливо зробити дійсно інноваційний проект. Для плідної праці керівникові потрібно зробити в колективі інноваційний клімат. На наш погляд, інноваційний клімат –  це особливі умови, у яких розкривається творчий потенціал бібліотечного персоналу й усуваються перешкоди психологічного й організаційного характеру, що лежать на шляху реалізації інновацій.

   Інноваційний клімат характеризується:

• значно більш високим освітнім рівнем персоналу; 

• творчою атмосферою і новаторством; 

• постійним удосконалюванням, експериментаторством і готовністю до ризику; 

• динамізмом і мобільністю персоналу, його здатністю до рішення нових виробничих завдань. 

   Також для розробки інноваційного проекту бажано залучитити читачів.

   Третій крок – це впровадження інноваційного проекту в роботу бібліотеки. 

   Крім того, українські бібліотекарі повинні:

1. створити бібліотеку як привабливе для читачів місце;

2. звертати увагу на потреби латачів;

3. пропонувати нові форми навчання;

4. бути креатівними;

5. впроваджувати інновації.

   Таким чином, вище вказані умови сприятимуть підвищенню якості праці, налагодженню міжособистісних взаємовідносин в бібліотеках.