Новини та
«Ходи тільки по лінії найбільшого опору — і ти пізнаєш світ».
Іван Багряний
«…все минає і все проходить, але продовжується життя, джерело якого — любов. І як найгустіший дим не в силі заступити сонця, так і найчорніше зло не в силі подолати добро, що виходить з любові», — ці слова Івана Багряного так багато сьогодні для нас значать! Бо сьогодні Україна знову бореться за своє право бути вільною. Ми живемо у війні, де його слова перестають бути лише літературою.
І тому Багряний сьогодні — не тільки про минуле. Він — про нас. Про Україну. Про наш опір. Про наше право жити. Що відбувається з людиною, коли в неї забирають свободу? Коли страх стає частиною щоденного життя? Коли від неї вимагають одного — скоритися?
Іван Багряний знав відповіді на ці питання, бо пройшов через арешти, заслання, тюрму, переслідування — і зберіг головне: право залишатися собою.
До 120-річчя від дня народження Івана Багряного Бібліотека-філія № 17 для людей з порушенням зору підготувала невеличку, а по суті своїй — величезну літературну подорож «Боротися — значить жити».
Ми зібрали його книги, серед яких «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Людина біжить над прірвою». А також аудіокниги й книги шрифтом Брайля.
Але ми хотіли, щоб ця подорож говорила не лише книжками. Її доповнюють картини та фотографії, які створюють своєрідний візуальний діалог із Багряним: самотність і простір, людина перед силою, рух угору, дорога, відкрите небо, свобода…
Тут є образи, на які хочеться просто дивитися. І, можливо, запитувати себе: а що допомагає людині вистояти?
Є й можливість почути Багряного — за QR-кодом біля виставки можна послухати аудіоматеріали, зокрема «Ave Maria» — поему, яку молодий письменник видав у 1929 році власним коштом. Її конфіскували, але зупинити слово вже було неможливо.
Він писав про людину, яка не хоче ставати рабом. Про свободу, яку неможливо подарувати чи відібрати одним наказом. Про силу вистояти тоді, коли здається, що сили вже немає.
«Можуть зітерти його тіло на порох, але не зможе ніхто зітерти на порох його душі, не зможе зігнати її з цієї землі. Помиляються ті, хто вогнем і залізом прийшли йому диктувать свою волю», — так писав Іван Багряний, і ці слова відгукуються в кожному українському серці.
Приходьте до нас. Ми, як завжди, чекаємо кожного.
P.S. До слова, Іван Багряний мав усі шанси здобути Нобелівську премію (заявку не подали, бо у 1963 р. письменник раптово помер), адже написав «Сад Гетсиманський» та «Тигролови» задовго до того, як з'явився «Архіпелаг ГУЛАГ» Солженіцина.
