«Сліди на піску». Таку філософську назву має книга харківського письменника Володимира Шаповалова, презентація якої відбулася в Центральній міській бібліотеці.

Модератором заходу виступила відома українська письменниця Людмила Охріменко, котра охарактеризувала автора як правдиву людину, а його книгу – як ту, що варто прочитати, адже на такі чесні, непафосні спогади, як у ній, ще ніде не натрапляла. Книга написана в майже вже забутому жанрі мемуарів.

Сам пан Володимир зізнався, що це його перший твір, створення якого почалося із занотовування власних спогадів, що відтворюють історію сім’ї. Їх він записував для власних дітей та онуків. Книга має ще й другу назву – «Спогади колишнього номенклатурника». Справа в тім, що Володимир Шаповалов довгий період працював в обласних органах влади часів радянського союзу. В «Слідах на піску» йдеться про переоцінку цінностей, він розповідає про свій шлях осмислення і пізнання, про зміну поглядів від «совка» до незалежності. Результатом цього стала активна участь в подіях на Майдані.

Пан Володимир поділився з присутніми: «Для нас з дружиною Майдан – головна подія нашого життя». Й наголосив, що насправді в когорті учасників Майдану були кращі люди України, її еліта. Та розповів, що він діяв як своєрідна міні-держава. Там було зорганізовано всі необхідні служби життєдіяльності. А пані Людмила зауважила, що участь в подіях на Майдані – це вчинок, вершина вибору громадянина.

Віктор Маринчак, український священник, філолог, громадський активіст, духівник Харкова, зазначив: «Наше українство – результат нашого особистого свідомого вибору. Й книга Володимира Шаповалова це якнайкраще демонструє».  Зі слів панотця, їхнє покоління пройшло довгий шлях, аби набути нинішніх переконань, адже виховувалося в тоталітарному соціалізмі й сприймало його як істину.

Автор документального фільму «Герої не вмирають» харківський журналіст Володимир Чистилін, теж майданівець, назвав твір «Сліди на піску» своєрідним підручником нашої радянської «підкилимної» історії. Та висловив думку, що його варто перекласти англійською мовою й видати в країнах Західної Європи, щоби їх громадяни познайомилися зі справжньою сутністю «совковщини» та нашою історією без прикрас.

Людмила Охріменко також повідомила присутнім, що ця книга вже стала переможницею літературно-мистецької премії «Київська книга року». Так перший і поки що єдиний твір автора виявився унікальним.

Учасники презентації – друзі пана Володимира, працівники бібліотечної системи – із задоволенням придбавали у автора томики мемуарів з його дарчими підписами. З’явилася така книга і в Центральній міській бібліотеці.