27 серпня 170 років від дня народження видатного поета, прозаїка, драматурга, філософа і борця за незалежність України Івана Яковича Франка. До цієї дати Бібліотека-філія № 22 підготувала ювілейну книжкову виставку, провела літературну годину. Підготувала відеопрезентацію «Завмерлеє в серці кохання» та постер з проекту #Цитата_ до_ дати. Присутні на літературній годині відкрили для себе цікаві сторінки біографії Івана Франка, а мультимедійна презентація додала заходу емоційного забарвлення.

Письменник народився в селі Нагуєвичі в родині селянина-коваля. В школі і гімназії Іван був першим учнем, а влітку пас худобу і допомагав домашнім у польових роботах. Він став студентом філософського факультету Львівського університету. Йому вдалося закінчити і Чернівецький університет, а в 1893-му захистити у Відні докторську дисертацію.

Творчий потенціал Івана Франка вражає. Не досягши й 20-літнього віку, він уже мав значний літературний доробок: ліричну збірку, дві драми, віршовані новели, дві поеми, написані польською та німецькою мовами, переклади з «Слова о полку Ігоревім», Біблії, «Одіссеї», «Пісні про Нібелунгів» та «Махабхарати».

Франко вважав своїм покликанням не тільки літературу. Він став одним із провідних громадських діячів в українському політичному житті останньої чверті ХІХ – початку ХХ століття. Виявом високої поваги до людини, що залишила в історії свого народу глибокий слід, є традиція називати її якимось символічним іменем. Першим такої честі удостоївся Тарас Шевченко, названий Кобзарем українського народу. Другим був Каменяр, тобто людина, яка добивається мети важкою і наполегливою працею, - Іван Франко.