«Пам’ять — це все, що ми можемо забрати з собою».
– Максим Кривцов
У найдовший день року ми згадуємо тих, для кого сонце вже не зійде. І дякуємо тим, завдяки кому воно сходить для нас.
До Дня скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні в Бібліотеці-філії № 17 для людей з порушенням зору відкрилася виставка «Тихі голоси війни», присвячена вшануванню пам’яті жертв війни в Україні.
Війна має багато голосів.
Гучними залишаються вибухи, сирени, тривожні новини. Але є й інші голоси — тихі. Голоси тих, хто не повернувся додому. Голоси матерів і дітей. Голоси захисників і захисниць. Голоси звичайних людей, чиї долі назавжди змінила війна.
На виставці оживають спогади, поетичні рядки, документальні свідчення та художні твори, що зберігають пам’ять про пережите нашим народом. Це — голоси мужності, болю, втрат і віри. Відвідувачі зможуть не лише ознайомитися з представленими виданнями, а й почути аудіозаписи поезій та уривків творів, які допомагають відчути голоси війни і зберегти памʼять.
Пам’ять не лише про втрати— пам’ять про життя, бо «пам’ять — це міст між учора і завтра. І поки він стоїть, ніхто не зникає безслідно.»


Новини та












