Хто із хлопчиків в дитинстві не мріяв стати космонавтом? Людина завжди прагнула пізнати незвідане. Космос - такий близький і водночас далекий - завжди вабив людей. Що там, на зірках? Наскільки вони далеко? Які за розміром? Як впливають на наше життя? Чи видно з зірок Землю? Яка Земля з космосу? Чи безмежний Всесвіт? І чи самотні ми у Всесвіті? А якщо ще десь є життя, то чи можемо ми спілкуватися? Які вони, жителі інших планет? 

Центральна дитяча бібліотека розкриває таємниці Всесвіту дітям дошкільного дитячого центру «Жовта допомога». Доставили ракету, яку створили власноруч, та провели Космічну гру «Малюкам про зірки і планети».

Дітки жваво і вірно відповідали на питання «Космічної вікторини», були і загадки про космічні явища. а із віршів Наталії Карпенко дізнались «Чому буває день і ніч?», про «Рух планет», «Парад планет». Діти довідались скільки планет у нашій Сонячній системі, та в якому порядку вони розташовані.

Хлопчики мріяли стати такими, як український космонавт Леонід Каденюк. А книга Аткінсона Стюарта «Котячий мандрівник нічним небом» повела їх у зоряні мандри. Цю подорож доповнював вірш Ніни Карпенко «Зоряні ведмеді», про сузір’я Великої і Малої ведмедиці. Сонце і Місяць «сяяли» в руках у дітей». Зазирнувши в ілюмінатор іграшкової ракети, кожна дитина уявляла себе космонавтом.