Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Центральна дитяча бібліотека разом з усією Україною святкує 155 річний ювілей Лесі Українки. Пропонуємо поринути в мелодійний світ іі поезії «Я серденько словами зачарую...»
В бібліотеці на вас чекає книжкова виставка творів Лесі Українки «Я буду вічно жити....» На виставці поруч з творами Лесі Українки представлена книга Горянич Марини «Леся Українка і я». У цій книзі написано про життя і творчість видатної поетеси, про її мужність перед обличчям долі. Книга допоможе учням глибше познайомитись з життям і творчістю Лесі Українки.
Невеличка інформація про Лесю Українку:
Леся Українка, справжнє ім'я: Лариса Петрівна Косач-Квітка — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новоград-Волинський.
Перші пів року життя за Лесею доглядав її батько, а мати - Олена Пчілка, поїхала на лікування до Європи.
Дівчинка навчалася вдома з приватним педагогом і навчилася читати у 4 роки. У 19-річному віці написала підручник. Леся знала 9 мов.
У 10-річному віці після операції з видалення вражених хворобою кісток, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано.
Леся Українка ввела в українську мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». А Олена Пчілка дала життя слову «мистецтво».
Серед літературної спадщини Лесі Українки — збірки поезій «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», поеми «Давня казка», «Одно слово», драми-поеми «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня», «Камінний господар», «Бояриня».
Після смерті поетеси, її труну на Байкове кладовище у Львові несли шестеро жінок. Ними були подруги Лесі та відомі громадські діячки.


Новини та




