Напередодні святкування 155-річчя від дня народження видатної української письменниці Лесі Українки Центральна міська бібліотека Харкова завітала в гості до своїх колег зі Слов’янської бібліотеки в Празі. 

Слов’янська бібліотека – це філія Національної бібліотеки чеської республіки, що була заснована у 1924 році і від самого початку була важливим центром українського освітнього та культурного життя, адже значну частину її книжкового фонду складає українська література. Значною мірою цьому завдячуємо активній позиції української еміграції 1919-1939 рр., саме українські емігранти на чеських землях наповнили своє життя активною освітньою роботою. Багато з них, покидаючи свої домівки, брали з собою в дорогу книжки рідною мовою.

Першу бібліотеку української літератури започаткував Музей Визвольної Боротьби України в Празі, заснований у 1925 році. Однак музей, а також його багатий книжковий фонд не пережили бомбардування Праги в 1945 році. Книжки, які вдалося врятувати перенесли до Слов’янської бібліотеки, де суттєво поповнили збірку української літератури. 

Так збагатився головний профіль бібліотеки – історична література, стародруки, рукописи, альманахи – найцінніші твори української книгозбірні.

Окрасою україніки в бібліотеці є перше нецензуроване видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, яке вийшло в Празі в 1876 році

Також до найбільших надбань бібліотеки належить кореспонденція Лесі Українки – всього 184 листи періоду 1888-1945 рр., з яких 73 написані Лесею.

Листування Лесі Українки у 1944 році привезла до Праги її молодша сестра Ольга Косач-Кривинюк.

Леся Українка відвідала Прагу лише один раз, наприкінці травня – початку червня 1903 року, повертаючись із лікування в Італії. За кілька днів перебування поетеса відвідала Празький музей та насолодилася місцевими краєвидами. І хоча перебування було коротким, Прага була важливим пунктом на карті європейських маршрутів Лесиної родини.

Так щасливо склалась історія, що в архівах бібліотеки нині зберігається унікальна Лесина спадщина, передусім кореспонденції. Леся не зберігала листи, як і рукописи своїх творів, вона називали їх «улітками», казала, що без архіву «далеко приємніше жити», а тому збережена кореспонденція – безцінний скарб, криниця знань, дорога до правди – «найстаршої над всіх старшин». 

Перечитуючи сьогодні Лесині листи, звертає на себе увагу актуальність позиції їх авторки, передбачливість, могутня віра в Україну, адже «терпіти кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид». 

Слов’янська бібліотека продовж багатьох років є організатором виставок, наукових конференцій, присвячених українській історії, науці й культурі, участь в яких беруть учені й дослідники з України, Чехії, Словаччини та інших країн.

Ці акції привертають особливу увагу української діаспори в Чехії, українських студентів, які навчаються в празьких вишах.

З метою збагачення фондів, підтримки контактів з українськими письменниками Слов’янська бібліотека щороку бере участь у форумах видавців в Україні. У складні воєнні часи в Україні, празька бібліотека продовжує поповнюватись українською літературою.

В ці дні, коли увесь світ визначає 155-річчя від дня народження видатної української письменниці Лесі Українки, безцінним дарунком Слов’янській бібліотеці від Центральної міської бібліотеки Харкова стало цікаве дослідження відомої харківської краєзнавці Ганни Столярової «Харківська весна Лесі Українки».

Слов’янська бібліотека і сьогодні продовжує бути важливим центром українського освітнього життя, місцем, де знають і розуміють українську мову і літературу, підтримують українські культурні традиції.