«Всі свої твори, найголовніші, написав я з однією метою – відновити самосвідомість народу, випрямити його «духовний хребет»…
Я хотів показати наші корені. Русь – це ми, ми! Це Київська земля, це підмурок України», - Володимир Малик
До 105-річчя від дня народження українського письменника Володимира Малика у Бібліотеці-філії № 22 проведено цикл заходів. Читачі мали можливість познайомитись з творами ювіляра на виставці і обрати собі цікаву книгу до душі. Присутні на літературній годині відкрили для себе цікаві факти з біографії видатного майстра та переглянули відеоогляд його історичних творів «Історія - це колиска життя».
До 50-річчя з часу написання Маликом роману «Чорний вершник» з тетралогії «Таємний посол», відбувся бенефіс однієї книги і на сторінці бібліотеки у фейсбуці опубліковано постер з циклу #КнигаЮвіляр2026.
Найбільше Володимира Малика знають як автора історичних романів. Перш ніж стати письменником він прочитав багато наукових книжок і збагатив свою пам’ять знаннями про історію власного народу та історію людства. Від матері, бабусі та діда Пилипа чув багато розповідей про минуле, перейняв сотні народних пісень. Минулі віки в уяві Володимира Малика були подібні сходинкам, по яких він час від часу мандрував і робив відкриття, які висвітлював у своїх творах.
Серед них тетралогія «Таємний посол», до якої увійшли історичні романи «Посол Урус-Шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник» і «Шовковий шнурок», романи «Князь Кий», «Чумацький шлях», «Горить свіча», «Черлені щити» та останній роман «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім».
Літературні критики ставили твори Володимира Малика на рівні з історичними романами Олександра Дюма та Генріха Сенкевича. За романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок» та «Князь Кий» письменник був відзначений літературною премією імені Лесі Українки 1983 року. Багато його книжок перекладено іноземними мовами.


Новини та




