В Бібліотеці-філії № 17 для людей з порушенням зору говорили про людину, для якої темрява була не лише метафорою. Він не бачив світла з дитинства. Але він чув світ — глибше, ніж багато хто з тих, хто бачить. 

Його звали Семюел Джозеф Майєрс. Американський блюзмен. Людина, яка довела: щоб створювати світло, не обов’язково його бачити. Його музика — це голос душі. Це біль і надія. Це боротьба і гідність. І сьогодні його історія звучить для нас особливо близько. Бо вона — про силу. Про те, що темрява не може зупинити музику. 

Коротко про нього: 

• Народився: 1936 рік, Луїзіана, США 

• Втратив зір у дитинстві 

• Виріс у бідності 

• Навчався у школі для незрячих 

• Самостійно опанував гітару 

• Співав блюз — музику болю і правди 

• Його називали одним із найщиріших голосів традиційного блюзу 

Його історія — це історія людини, яка не дозволила темряві жити в собі. Він довів: обмеження тіла не можуть обмежити душу. Читачі познайомились з історією незрячого музиканта, який підкорив світ та полинули у живу атмосферу блюзу. 

Ми говорили про людину, яка, як і багато хто з наших читачів, жила у світі без світла. Він не знав, який колір має небо. Не знав, як виглядає світанок. Не знав, як виглядає людська усмішка. Але він знав більше. Він знав, як звучить дощ. Як звучить самотність. Як звучить надія. І він знав, як звучить душа. Можливо, саме тому його музика така справжня. 

Семюель Джозеф Майєрс був видатним виконавцем блюзу — музики, що народжується з глибини душі. Його інструментом була гармоніка, але блюз неможливо уявити без гітари — вірної супутниці блюзових музикантів. Саме гітара створює основу звучання, на якій гармоніка говорить своїм щемким голосом. На виставці, до 90-річчя від дня народження Семюела Джозефа Майєрса, видатного американського блюзового музиканта, були представлені книги, що розповідають про інструмент, що став символом блюзу і супроводжував таких музикантів, як Семюель Джозеф Майєрс.