У Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая відкрилася велика тематична виставка «Соборність – від Карпатських гір до Дніпровських схилів», на яку була запрошена Центральна міська бібліотека Харкова та харків’яни, що під час війни знайшли прилисток на Закарпатті.

Виставково-експозиційний комплекс присвячений події, що призвела до створення Єдиної, Соборної, Незалежної Української держави, події, яка ознаменувала поєднання двох українських держав, що існували на початку 20 століття ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) та УНР (Української Народної Республіки).

День 22 січня 1919 року ознаменував кінець складного шляху українського народу, що століттями прагнув об’єднання держави від Закарпаття до Донеччини, від Ясіня до Львова та Києва. 

Експозиція висвітлює складний для української історії період. Головним символом експозиції  є образ «живого ланцюга» – нерозривного зв’язку між регіонами, поколіннями та серцями українців.

В основі виставки 4 полотна українських художників, що зображують 3 храми в центрах прийняття рішень про об’єднання. Ця виставка – не лише про минуле, а й про силу національної єдності, яка сьогодні є головною запорукою нашої перемоги, що і століття тому.

Експозиційне коло розпочинається із найзахіднішої точки – церкви в Ясінях. У січні 1919 року тут відбулися збори делегатів Закарпаття, що проголосили акт самоорганізації, заявивши про відокремлення від прагнень Угорщини та прагнення до злуки з Україною. Далі церкви, що зображені на полотні, розташовані в самому центрі Львова уособлюють складність та інтелектуальну глибину Західноукраїнської Народної Республіки. Кульмінацією виставки є велична панорама Києво-Печерської Лаври, яка на пагорбах Дніпра уособлює незмінний центр тяжіння всієї нації.

Софія була незмінним майданчиком для проголошення маніфестів, тому саме Лавра у мистецьких творах постає як віковічна духовна фортеця.

Представлені на виставці полотна, де домінують золоті верхи та лаврська дзвіниця, акцентують на вертикалі української історії. Ця виставка – це точка, де гуцульська щирість та галицька системність знаходять свій сакральний фінал в українській єдності, замикаючи коло Єдиної Держави.

Сьогодні, в часи боротьби за територіальну цілісність, ці мистецькі образи набувають особливої гостроти, засвідчуючи : соборність – це не просто дата в календарі, а незламна воля бути разом, втілена в камені, дереві та людському чині. Соборність сьогодні – це духовний скарб українського народу.