Бібліотека-філія №35 для дітей підготувала для користувачів поетичну мозаїку до 135 річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини - видатного поета та перекладача, творчість якого пробуджує захоплення, любов до природи та рідного краю вже у декількох поколінь українців. 

Павло Тичина для дітей - це «чарівник слова», що писав про красу рідної природи, музику та дива, як у віршику «Ви знаєте, як липа шелестить?», грав на кларнеті й бандурі, мав добрий слух, багато читав і вивчив майже 20 мов, був дуже розумний і любив дітей. Мабуть кожен українець пам’ятає такі дитячі твори, як «Хор лісових дзвіночків», «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», які наділені мелодійністю, любов’ю, співчуттям і захопленням, якими автор прагне виховати у дітей  любов до природи. 

І ця любов передається від покоління до покоління. Тож читаємо улюблені з дитинства вірші разом із дітьми та ділимося враженнями. Вірш «Хор лісових дзвіночків» своєрідний і за змістом, і за образністю, і за побудовою. Він створює в уяві дітей чарівну картину життя лісу. Передає красу природи яскравого, теплого,  сонячного дня. Кожний рядок передає велику любов поета до природи, його захоплення нею. 

Дружні синьоокі лісові дзвіночки співають прекрасну й радісну пісню весни. Так здається поетові. Який напружено вслухається в голоси рослинного царства лісу. Про що ж співають ці ніжні, мов з кольорового павутиння виткані, квіти? Вони славлять, зустрічаючи дзвоном, новий день, вони люблять сонце, світлу тінь, розкішні сни в затишному гаю. 

Зворушливо й ніжно звертаються вони у своїй пісні до хмар, які жене легкий вітерець, прохаючи: «Окропіте, нас нашелестіте...» А коли прилинуть хмари. По золотому полю ляже тінь і краплі жаданого освіжаючого дощу вмиють і дзвіночки, і жито. А жито, відчувши приємну вологу прохолоду усміхнеться, бо радітиме майбутньому врожаю. Якщо ми будемо відчувати природу так, як відчував її Павло Тичина, то зможемо захистити наше довкілля від усіх екологічних негараздів.