Четвертий рік Центральна міська бібліотека Харкова плідно співпрацює з закладами освіти та культури Ужгорода. Наші колеги підтримують і допомагають нам, вони стали не тільки нашими добрими друзями, а й і нашими партнерами. Фахівці Харкова і Ужгорода об’єднали свої професійні знання і вміння, щоб підготувати і провести цікаві та яскраві літературно-художні свята до дня Харкова. 

В рамках літературно-художніх свят «Харків – місто, що надихає…» було проведено багато зустрічей, презентацій, цікавих виставок та екскурсій.

22 серпня в Закарпатській обласні бібліотеці для дітей та юнацтва була урочисто відкрита виставка малюнків маленьких художників Харківщини «Харків: дитячій біль та надія». 

Директорка бібліотеки Валентина Чіка дала дуже високу оцінку творчості маленьких митців, розповіла як підтримують і турбуються працівники закладу про маленьких переселенців, зокрема і про маленьких харків’ян. Роботи талановитих дітлахів викликали не аби яку зацікавленість, вони сподобалися і видатним художникам Закарпаття, і чисельним відвідувачам виставки.

Ще одна виставка була відкрита 22 серпня до дня Харкова в «Народному літературному музеї Закарпаття» (філія ЗОХМ ім. Й. Бокшая) – «Від Заходу до Сходу звучати буде рідне слово». Цю виставку представляв заступник голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Петрович Густі. На виставці були представлені твори харківських літераторів, які були подаровані авторами з власними автографами літературному музею. Василь Петрович розповів про цікаві зустрічі з харківськими поетами, письменниками та перекладачами, які приїздили до Ужгороду в минулому році. 

23 серпня в Закарпатській обласні бібліотеці для дітей та юнацтва була підготовлена та проведення презентація унікальної дитячої поетичної збірка маленьких харків’ян «Між весною та війною». Заступниця директора бібліотеки Тетяна Вудмаска та завідувачка відділом інформаційно-бібліографічної і методичної роботи Іванна Гереші розповіли присутнім про трьохрічну співпрацю з Центральною міською бібліотекою Харкова, про цікаві заходи, що були підготовлені і проведені фахівцями Харкова і Ужгорода, про велику роботу з підготовки Всеукраїнського щорічного літературного конкурсу «Людина. Доля. Епоха», що вже четвертий рік проходить в Ужгороді.

Головна бібліотекарка Центральної міської бібліотеки Харкова Ганна Абрамова подякувала ужгородським колегам і розповіла, як під час війни в прифронтовому Харкові створювалася ця дитяча поетична збірка. Вона розповіла про талановиту харківську поетесу та художницю Ольгу Підлісну, яка створила в найнебезпечнішому районі прифронтового Харкова дитячий поетичний гурток і вже три роки працює на Салтівці з обдарованими дітьми, розвиваючи їхні творчі здібності. Також Ганна Абрамова подарувала Закарпатській обласні бібліотеці для дітей та юнацтва нову книжку Ольги Підлісної «Розгублені пазли», яку авторка присвятила Харкову. 

Цього дня відбулася і зустріч з харківськими переселенцями, яку організували представники Ужгородської міської організації Товариства Червоного Хреста України. Харків’яни згадували рідне місто, розповідали свої історії, роздивлялися дитячі малюнки і нібито на мить опинялися в улюблених куточках Харкова…, слухали зворушливі рядочки дитячих віршів…

***

Сьогодні чогось не дуже весело,

Мій настрій, як і день сьогоднішній,

Спочатку сонечко гріло легесенько,

а ввечері дощ холоднішій.

 

Чи то через Бога  таке дається,

Чи то люди цього благають,

Але мені це все марним здається,

бо люди такого не бажають.

 

На це все є відповідь одна,

Дуже проста та справді дійсна,

До нас завітала в гості весна –

разом з погодою дивляться місто, 

 

Але думки мої стають сумними,

що роблять мої тижні короткими,

Доріжки з часом стають брудними,

навіть коли Сонце грає нотками.

 

А ще весною відтепер – темрява всюди,

без світу навколо і навіть у хатах.

Але харків’яни – залізні люди.

В них серця, свободні, вони не в гратах.

 

Це народ, що продовжує битись і досі, 

Це і мужні воїни, і щедрі волонтери,

І лікарі, і вчителі. Люди, що в змозі

допомогти, прославляючи Бандеру.

 

І це місто, що залишиться вічно,

Не дивлячись на війну та цю весну,

«Харків. Залізобетон. Гінзбург»

в мені залишиться, поки я назавжди не засну!

***

Ти сильний, Харкове! З тобою

Усі українці – до бою.

Яскраве сонце променисте

Щоразу сходить над тобою.

На Салтівці – веселий гамір,

Хоч ніч іде, хоч день минає, –

Знов вий сирени – злобний намір –

Як це дістало все мене!

Та ми не здаємось ніколи –

Йдемо вперед, вчимось у школі,

Дожити б кожен з нас хотів

До того часу, як покажуть

І по новинам нам розкажуть:

Перемогли сини і дочки козаків.

***

В найкращому місті герої Харкові,

Є чудова, яскрава, любима Салтівка.

Тут і люди всі неймовірно кайфові,

І вона сама вільна, як ластівка.

 

Трактори – це місце усмішок новітніх,

Де Урбан-парк, там сходяться серця.

А де РЦ, там скейти в днях цих літніх,

Катаються, не бачать тут кінця.

 

У палаці піонерів є лише культура,

 І народжуються нові тут слова.

У кожного тут є своя скульптура,

І у кожного своя тепер є голова.

 

Салтівка – це наше джерело яскраве,

Тут у кожного свій плине час новий.

І про нього чую слово лиш ласкаве,

Бо Салтівка – це дар нам Божий.