День народження славетного Кобзаря вже давно стало для українців всенародним святом – цю подію відзначають і в великих містах України, і в маленьких селищах. 

Ужгородська літературно-мистецька спільнота підготувала благодійний літературно-музичний вечір «Борітеся – Поборите…», присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка, на який, вже традиційно, була запрошена і Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського. 

Святковий захід проходив в приміщенні Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая. Привітали присутніх: міський голова Ужгороду Богдан Андріїв, директор департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації Євген Тищук, начальниця  Управління в справах культури, молоді і спорту Ужгородської міської ради Алла Чорнобук, директор Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая Франциск Ерфан, заступник голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Густі, директорка Ужгородської дитячої школи мистецтв Наталія Громова.

В святковому заході взяли участь і учні Ужгородської дитячої школи мистецтв, які підготували цікаву програму. Обдаровані дітлахи виконували музичні твори, читали вірші Кобзаря, пригадували факти з біографії великого українця…

Особливо вразило глядачів театралізоване дійство, у якому юні актори показали Україну у двох часових вимірах: у минулому, за часів Шевченка та сучасну, вільну, у боротьбі за незалежність, у прагненні до Перемоги.

Дуже приємно серед учасників благодійного літературно-музичного вечора «Борітеся – Поборите…» бачити переможців Всеукраїнського щорічного літературного конкурсу «Людина. Доля. Епоха.», який Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського з 2022 року проводить в Ужгороді.

В залах Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая до свята були оформлені цікаві виставки: «Зоря Шевченка над Карпатами»  - літературно-художня виставка творів лауреатів Шевченківської премії (Роботи із Шевченкіани закарпатського  майстра пензля і різця Михайла Беленя) та книжково-документальна виставка «Кобзар до Ужгорода йде».

В святковій програмі взяв участь і народний артист України Петро Матій.

Головний бібліотекар Центральної міської бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського Ганна Абрамова привітала присутніх і розповіла про традиційні вшанування Великого Кобзаря в Харкові – це і щорічні Шевченківські читання, і літературно-музичні вечори, і яскраві дитячі виступи…

Дуже зацікавила присутніх розповідь про унікальні матеріали Шевченківської експозиції Харківського художнього музею, а фотографії цих безцінних експонатів викликали жвавий інтерес і в гостей, і в учасників святкового заходу.  

Харків’яни завжди шанували пам'ять про славетного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Ім’я поета носять і театр, і вулиця, і завод… Шевченківські дні харків’яни завжди відзначали масштабно та гучно з піснями і віршами великого Кобзаря, а пам’ятник  Тарасу Григоровичу Шевченку завжди потопав у морі живих квітів…

Харків відомий як місто, де був встановлений один з перших пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченку. Ініціаторами створення першого пам’ятника Кобзареві в Харкові була родина Алчевських. Бюст роботи В. О. Беклемішева у 1898 році було встановлено біля садиби самих Алчевських. У 1932 році цей бюст було передано до Картинної галереї Шевченка і зараз цей експонат знаходиться у Києві у державному музеї поета.

Пам’ятник Кобзарю, що зараз прикрашає вхід до саду Шевченка, є одним із символів нашого міста, визначною міською монументальною пам’яткою. Цей монумент вважається одним з найкращих пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченку у світі.

Цікава ідея талановитого скульптора Матвія Манізера полягала в тому, щоб показати видатну постать Тараса Григоровича Шевченка на тлі його відомих  літературних героїв.

У створенні скульптур, близьких до літературних шевченківських образів, допомогу скульптору Матвію Манізеру надали майстри української театральної сцени – актори харківського  театру «Березіль», які згодом стали народними артистами і відомими акторами. 

Талановиту акторку Наталю Ужвій ми бачимо в трагічному образі бідолашної Катерини з немовлям на руках. Актор Амвросій Бучма відтворив образи гайдамаки та селянина з дорном на плечах, а актор Іван Мар’яненко – найвиразніший образ старого нескореного запорожця. В образі молодого хлопчини з косою та кріпака в кайданах постає талановитий актор Олександр Сердюк, а актриса Сусанна Коваль відтворила зворушливий образ дівчини-кріпачки... «Це були першокласні художники! Все життя я їм буду дуже  вдячний…» - казав Матвій Манізер про талановитих акторів харківського театру «Березіль».

На момент відкриття 24 березня 1935р. пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Харкові був найвищою бронзовою композицією в усьому СРСР.

На церемонії відкриття пам’ятника були присутні чимало  діячів української інтелігенції та представники культур інших народів. Зокрема білоруський поет Янка Купала, який прочитав свій вірш «Пам’ятник Т. Г. Шевченку». 

Відкриття величного монумента мало значний культурний  розголос – знайшло своє відображення у творчості багатьох тодішніх майстрів слова. Так, Максим Рильський написав статтю «Величний пам’ятник великому», що була  надрукована у  «Літературній газеті».

Харківський пам’ятник постав раніше на 4 роки за основний  київський пам’ятник і  монумент на могилі Кобзаря в Каневі. Автором і скульптором всіх трьох фактично головних і найвідоміших пам’ятників Тарасу Григоровичу Шевченку в Україні є Матвій Манізер.

Харківський пам’ятник офіційно визнаний найкрасивішим у Європі. А для харків’ян пам’ятник Кобзарю є улюбленим містом зустрічей, містом святкувань, містом боротьби за нашу Україну!

Серед робіт відомого харківського художника Віктора Ковтуна є цікаві картини із зображенням унікального пам’ятника Шевченку, які митець привозив і до Ужгороду.

Дуже важливим і значущим є те, що Великий Кобзар своїми творами об’єднує українців, його шанує і Схід, і Захід, його вірші читають сьогодні і в Харкові, і в Ужгороді…

Вже традиційно на святковому заході збирали кошти на підтримку Збройних Сил України.