А чи знаємо ми щось про людину, чия премія вважається найпрестижнішою і найбажанішою для вчених, письменників, політичних діячів? Мова, звичайно, про Нобеля.
Саме про нього ми говорили в бібліотеці імені Гіршмана 20 жовтня, у день народження цього найвидатнішого винахідника та борця за мир.
Не маючи ніякої освіти, крім домашнього, він мав 355 патентів на винаходи в різних галузях людської діяльності: біології, хімії, оптики, медицини, металургії… Його патенти не припадали пилом на полицях архівів, він втілював їх у життя. Бувши «королем» вибухових речовин, винахідником динаміту, Альфред Нобель був затятим борцем за мир. Парадокс? Весь Нобель пліток із парадоксів.
«Швед, який майже ніколи не жив у Швеції; інженер, який не навчався у школі; академік, який не публікував наукових праць; мрійник з проникливістю та розважливістю вродженого ділка; глава світового концерну, який віддав свій стан людству; власник порохових заводів, який заповів кошти на премії миру...» (Валентин Красногоров)
Читачі, які приходили цього дня до бібліотеки, могли дізнатися багато нового про цю неординарну людину, познайомитися не лише з її науковою, а й літературною діяльністю.
А бажаючі могли переглянути документальний фільм про нього «Та хто ж такий Альфред Нобель?».
І, також, послухати промову Оксани Матвійчук – голови «Центру громадянських свобод» (Нобелівська премія миру 2022 року) про війну в Україні.