Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в Миколаївській області, місто Первомайськ в родині селянина. У родині було четверо дітей.

У школі вчився добре, любив читати.

Розвинути акторський талант Вінграновському допоміг О. Довженко, який помітив обдарованого Миколу та запропонував йому роботу на Київській кіностудії ім. О. Довженка в якості актора, режисера та кіносценариста. 

 

Вінграновський створив близько 20 художніх та документальних фільмів. Він зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ», автором якого був Олександр Довженко. Він постановник низки художніх і документальних фільмів таких як: «Ескадра повертає на Захід», «Берег надії», «Тихі береги», а також він режисер документальних фільмів: «Голубі сестри людей», «Слово про Андрія Малишка», «Щоденник О. Довженка», «Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Гетьман Сагайдачний» та багато інших.

 

Вперше як поет проявив себе у 1957 році. Тоді було надруковано вірші Миколи Степановича у газеті «Літературна».

Микола Степанович Вінграновський є лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка. Отримав її у 1984 році за прозові збірки для дітей. Також нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Він лауреат літературної премії «Благовіст» та премії Фундації Антоновичів (США).

Закінчив інститут кінематографії у Москві та Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

 

Перша дружина видатного письменника – Лідія Вінграновська (працювала стюардесою) – розповіла, що вони прожили блискуче життя, але незабаром розлучилися.

Друга дружина Олександра Білинкевич з Миколою Вінграновським прожила майже 50 років.

 

До дня народження М. Вінграновського пропонуємо вашій увазі поетичну хвилинку онлайн.