Перейти на украинский язык Перейти на русский язык Перейти на английский язык

Кобєлєв О. М. Інформаційна-аналітика та трансформація бібліотеки в інформаційний центр

УДК [007:02] (477)
Кобєлєв Олексій Миколайович 
Службова адреса: Бурсацький узвіз, 4, м. Харків, Україна
Е-mail: k_a_n_@mail.ru, k_a_n_@ukr.net
Телефон: +380977134126.
Посада: професор кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій ХДАК, доктор наук із соціальних комунікацій
Місце роботи: Харківська державна академія культури (ХДАК)

ІНФОРМАЦІЙНА-АНАЛІТИКА ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР
Ключові слова: інформаційно-аналітична діяльність, бібліотека, система соціальних комунікацій, організаційно-функціональна трансформація.
Ключевые слова: информационно-аналитическая деятельность, библиотека, система социальных коммуникаций, организационно-функциональная трансформация.
Key words: information and analytical activity, system of social communications, organizational and functional transformation.
 
   Нинішній період розвитку суспільства визначається процесами глобалізації та переходом до всеохоплюючої інформатизації всіх соціальних інституцій і процесів, пов'язаних із формуванням інформаційних ресурсів та передаванням знань. Ця тенденція чітко виявляється в бібліотеці, яка в умовах інформатизації перетворюється зі “сховища книг” на соціальну інституцію, що забезпечує кумуляцію, збереження й загальнодоступність документів, інформації та знань. Для оптимізації цих процесів слід переглянути управлінські орієнтири, які склалися в бібліотечній теорії та практиці, з урахуванням змін, що відбуваються в бібліотеці та бібліотечному соціальному інституті (БСІ) в цілому, значний вплив мають й інші соціокультурні чинники.
   Складність і неоднозначність процесів, що відбуваються у світі, різноманіття й надмірність інформації, необхідність її відбору, відсутність достовірного знання є передумовами застосування інформаційно-аналітичної діяльності в повсякденному житті, вона стає важливою ознакою сучасного суспільства. Тобто суспільні процеси, вивчення яких є необхідним для ефективного управління складними соціальними системами, пов'язані з аналізом такого обсягу фактографічного матеріалу, що на певній стадії дослідження виникає необхідність застосування досконаліших способів стислого (концентрованого) відображення цього матеріалу. Звідси й все більше зближення методології суспільних і "точних" наук, тенденція до поширення застосування точних методів. 
   Відомо, що головна мета інформаційно-аналітичної роботи полягає у видобуванні максимальної кількості релевантної інформації із даних, або точніше, у виробництві нового знання на основі переробки наявної інформації. Саме необхідність пошуку існуючих зв'язків між окремими явищами зумовлює зростання ролі інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД) як інструменту досліджень, вибору варіантів або прийняття рішення в різних галузях і, відповідно, посилення уваги дослідників до різних аспектів інформаційної аналітики.
   Проблеми, що постали нині перед бібліотеками України, потребують значних змін як у бібліотечній діяльності, так і в методах та формах її організації. Зокрема, все актуальнішою стає організація інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек, яка виявляється в її основних комунікаційних функціях. Тому в сучасному бібліотекознавстві спостерігається посилення інтересу до загальних понять інформації, знання та їх аспектів у процесах комунікаційної взаємодії. При цьому, якщо інформаційна функція передбачає введення до обігу й організацію інформаційних ресурсів, доступ до інформації, її поширення й обмін нею, то когнітивна функція переважно забезпечується процесами доступу, аналізом, синтезом і наданням знань, проведенням наукових досліджень бібліотекою. Це пов'язано, по-перше, з тим, що сама соціально-комунікаційна діяльність розглядається як реакція на потребу обробляти, зберігати і передавати знання (що завжди було невід'ємним атрибутом людської діяльності), а сутність бібліотечної діяльності полягає в тому, що вона забезпечує доступ до знань; по-друге – з сучасними тенденціями розвитку системи соціальних комунікацій, що в структурно-організаційному аспекті виявляються в наявності документально-інформаційних і когнітивних структур системи соціальних комунікацій.
  Інформаційно-аналітична діяльність пронизує всі сфери людської діяльності, проте, вирізняється своїми цілями, завданнями, засобами та результатами. Створення аналітичних центрів різного рівня, підготовка оглядово-аналітичних документів, розробка інформаційно-аналітичних технологій зумовили необхідність звернення до сутності інформаційно-аналітичної діяльності та її напрямів.
  Відомо, що вільний доступ до інформаційних ресурсів створює нові можливості для розвитку демократичних процесів у суспільстві, вдосконалення управління суспільством, забезпечення таким чином необхідної системи противаг у його політичній й економічній структурах, механізмів внутрішнього самоконтролю розвитку суспільства і держави. Відповідна сучасним запитам система соціальних інформаційних комунікацій надає змогу кожному члену суспільства знайти себе в системі його соціальних структур, створює можливості для реалізації творчого потенціалу членів суспільства, пов'язаного з використанням його інформаційного ресурсу, що є найпродуктивнішим способом використання інформації з відомих у суспільній практиці.
  Розвиток соціальних інформаційних комунікацій і нерозривно пов'язаних з ними соціальних інформаційних баз сучасного суспільства створює нові, якісніші порівняно з відомими до нині людству умови для суспільної консолідації, досягнення взаєморозуміння в Україні, можливості для успішної її діяльності в системі міжнародного співробітництва
   Розвинені країни швидко знайшли способи вирішення проблеми вдосконалення механізмів управління інформаційними потоками, запровадженням в інформаційну сферу електронних технологій. Таким чином, було вдосконалено процес збагачення всієї структури соціальних інформаційних баз необхідною інформацією, значно зросла ефективність використання нових інформаційних масивів, інформаційного ресурсу суспільства в цілому
  Електронні технології почали застосовуватися і в бібліотечних закладах – традиційних центрах суспільного збереження й використання інформації. З одного боку, вони дали відчутний поштовх усім напрямам бібліотечної справи, пов’язаним з удосконаленням обслуговування читачів безпосередньо в бібліотеках. З іншого – надали змогу розширити кількість користувачів за межами бібліотеки за допомогою електронних засобів зв'язку. Збільшення попиту на інформацію за межами традиційного читацького кола бібліотек у середовищі бізнесу, політики, владних структур, у процесі активізації всієї системи соціальних структур у рамках розвитку громадянського суспільства помітно змінює акценти в діяльності бібліотечних закладів, які дедалі більше набувають ознак загальносуспільних інформаційних центрів широкого призначення
  Саме ці центри можуть стати ефективним суспільним інструментом задоволення необхідними інформаційними ресурсами всіх категорій вітчизняних користувачів. Для цього, як вважають фахівці, необхідно вирішити такі завдання:
- впровадити електронні інформаційні технології в сучасну бібліотечну діяльність, забезпечити долучення бібліотек до мережі сучасних соціальних інформаційних комунікацій;
- впровадити дистанційні методи роботи як найперспективнішого напряму розвитку бібліотечних установ у майбутньому, урізноманітнити, удосконалити активні форми інформаційно-аналітичного обслуговування всіх категорій користувачів, активізаувати бібліотеки як сучасні інформаційні центри, утвердити їх на інформаційних ринках у сприятливий для цього час, у період їх становлення;
- провести роботи з поцифрування фондів бібліотек, оперативно ввестия до суспільного обігу насамперед ту їх частину, що є особливо необхідною для вирішення актуальних проблем суспільного розвитку, вітчизняного наукового поступу, активізувати формування національних духовно ціннісних орієнтирів, патріотичне виховання нових поколінь українців;
- виробити стратегічні підходи, налагодити ефективний процес відбору в інтересах вітчизняного користувача якісної інформації з інформаційних масивів глобального інформаційного простору, комплектуватия ними наявну систему інформаційних баз і здійснити підготовку для ефективного використання українськими користувачами;
- об’єднати українські інформаційні ресурси в загальнонаціональний банк даних, організувати діяльність на цій основі Національної електронної бібліотеки України «Бібліотека-ХХІ», налагодити ефективну координацію діяльності бібліотечних установ, а в подальшому – інформаційних, науково-інформаційних, культурно-інформаційних та ін. центрів у роботі щодо задоволення суспільних запитів на інформацію, у реалізації без зайвого дубляжу процесу поцифрування фондів, збагачення їх новими інформаційними ресурсами, опанування ефективних форм інформаційно-аналітичної діяльності, організація дієвого використання національних інформаційних ресурсів в умовах впливів глобального інформаційного простору;
- забезпечити професійне зростання бібліотечних працівників, організацію підготовки спеціалістів, необхідних для забезпечення вимог сучасних інформаційних процесів.
Нові технології дозволяють вирішити два важливі завдання, затребувані сучасним суспільством: істотно вдосконалити якість обслуговування читачів у бібліотеці й розширити сферу інформаційного обслуговування користувачів за межами бібліотек.
  У самій бібліотечній установі автоматизація значно прискорює процес обслуговування читачів, підвищує якість інформування про наявні інформаційні ресурси, сприяє наданню доступу до електронної інформації, що стали вже складовою бібліотечних фондів, значно вдосконалює консультативно-методологічну та культурно-освітню роботу.
  Наявний досвід доводить, що впровадження інформаційних технологій у бібліотечну сферу стає переконливим аргументом на користь бібліотек у дискусії про їх значення для сучасного суспільства в умовах наявності Інтернету, зменшення кількості відвідувачів у бібліотеках, зниження суспільного авторитету бібліотек.
  Окрім того, позиціювання бібліотечних установ як сучасних інформаційних центрів надає можливість розглядати їх ресурси як інформацію для змістовного наповнення цілих систем соціальних інформаційних баз, що забезпечують існування й розвиток системи соціальних структур суспільства. Об’єднання ресурсів у фондах бібліотек, відповідне структурування наявних інформаційних масивів дозволяють використовувати їх у разі необхідності, частково чи повністю в інтересах соціальних структур окремих їх представників, а також категорій користувачів, схильних за своїми інформаційними запитами до входження в ті чи інші соціальні структури. При цьому збагачення фондів бібліотек новою інформацією в сучасних умовах є найефективнішим у тому разі, коли інформаційні працівники бібліотек координують цей процес з інтересами корпоративних користувачів або ж діють за їх ініціативою.
  Нові форми взаємовідносин сучасної бібліотеки і обслуговуваних нею соціальних структур уже нині активно виявляються у відносинах провідних бібліотечних установ з управлінськими структурами, політичними організаціями, сферою бізнесу, науки та ін.
  Розгляд сучасних бібліотек під кутом зору їх використання насамперед як консолідованих центрів інформаційного забезпечення соціальних інформаційних баз спонукає до певних методологічних висновків:
- по-перше, бібліотечні працівники в сучасних умовах дедалі більшою мірою мають вивчати не лише запити читацького контингенту, а й корпоративних замовників на інформаційні ресурси бібліотек, формувати реальне уявлення про базові масиви необхідної для їхньої діяльності інформації, забезпечити відповідне її комплектування і, по можливості, підготовку до продуктивного її використання;
- по-друге, необхідна організація ефективної кооперації бібліотечної діяльності, що забезпечить комплектування фондів, відповідно – інформаційну насиченість баз, можливості обслуговування всіх категорій користувачів;
- по-третє, реалії сьогодення висувають вимоги активізації бібліотечних працівників у відносинах із замовниками, а саме: розвитку дистанційних форм обслуговування, удосконалення асортименту інших послуг у сфері інформаційного забезпечення, реклами своїх можливостей, набуття всіх необхідних якостей для роботи в умовах розвитку вітчизняного ринку інформації.
  Таким чином, майбутнє бібліотеки значною мірою пов'язане з необхідністю соціальної активізації її працівників, утвердження в новій ролі, що відповідає запитам сьогодення. Варто підкреслити, що перспективи трансформації бібліотечної сфери в систему сучасних інформаційних центрів, суспільних структур, життєво необхідних на етапі виходу з глибокої суспільної кризи, забезпечення прискореного розвитку України як повноправного партнера всіх інших успішних суб'єктів міжнародної діяльності в період їх утвердження на інформаційному етапі розвитку цивілізації можуть бути реальними лише за умови ефективного розвитку системи соціальних комунікацій.
 
Надійшло 11.04.2016; 1:50
 
На нашем сайте появился ресурс, который поможет найти ближайшую к вам библиотеку, узнать, как с ней связаться и воспользоваться ее услугами. Будем ближе в цифровом и реальном мире!

Загальнонаціональний право​просвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО​!» реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції.
Наши фотографии
Календарь событий
ПнВтСрЧтПтСбВс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Проверка тИЦ и PR
Центральная городская библиотека им. В.Г.Белинского

Адрес: Украина, Харьков, 61058, ул. Данилевского, 34
Телефон: (057) 705-19-90. citylibbelin@gmail.com
Время работы - c 10.00 до 18.00
Выходной день – вторник, в летнее время: суббота и воскресенье
Санитарный день – последний день месяца
Подробная контактная информация
©Copyright ЦГБ им. В. Г. Белинского
2011-2018