Перейти на украинский язык Перейти на русский язык Перейти на английский язык

Свято – універсальна культурно-історична спадщина суспільства та джерело збереження національної спадкоємності

15 Июня 2021 - 11:54

          Український народ має багату культурну спадщину, величезний скарб, який складається з духовних цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З давніх часів до нас йдуть життєва мудрість, погляди та настанови наших пращурів. Усе це закладене в наших звичаях, святах, обрядах і у фольклорі, адже в них світовідчуття та світосприймання нашого народу. 
            Багатющий скарб звичаїв українці отримали в спадок, що віками відбирався з найцінніших надбань нашого народу, збагачувався та дбайливо передавався з покоління до покоління. А наш обов’язок зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим нащадкам, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
            Сьогодні від працівників закладів культурологічного напрямку та освітян залежить, чи буде наша молодь підтримувати, продовжувати та розвивати багатющу спадщину наших предків, чи не перерветься духовний зв'язок поколінь.  
        Головною метою в роботі з дітьми та молоддю є: збагачення та пропагування культурних здобутків, виховання любові та поваги до української мови; створення умов для творчого, інтелектуального і духовного розвитку, виховання естетичних смаків, пропаганди кращих культурних надбань нашого народу, широка пропаганда народної пісенної спадщини України.
            Звичайно, допомогу в вивченні народних традицій, звичаїв, обрядових свят нададуть нам посібники з історії, народознавства, краєзнавства та художня література; екскурсії до історичних, краєзнавчих музеїв та культурологічних центрів.. 
            Але справжню зацікавленість і бажання вивчати духовне надбання нашого народу викличе у дітей та молоді персональна участь у традиційних народних святах.
            Найважливіші складові духовного життя народу – свята та обряди. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності, ментальність, історію.
          Добре розуміючи це, співпрацівники Центральної міської бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського розробили цілу низку адаптованих до сьогодення календарних обрядових традиційних українських свят для малечі. Це і свята Різдвяно-новорічного циклу («Щедрий вечір, добрий вечір»), і чудові свята Масляного тижня («Щедра Масляна прийшла – сиру й масла принесла…»), і загадкове диво-свято («Ой, як на Івана, ой. як на Купала…»).
          Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського вже багато років співпрацює з музеями та культурними центрами нашого міста, з народними колективами та театральними студіями задля проведення яскравих та цікавих святкових заходів для дітей і молоді, які допоможуть їм долучитися до культурно-історичної спадщини нашого народу. Маючи багатющий досвід проведення театралізованих українських народних свят, ми хочемо щиро поділитися своїми розробками з колегами. 
             Ми пропонуємо усім охочим скористатися нашими творчими розробками і провести такі яскраві, смачні та пізнавальні свята. 
 
 
«Щедрий вечір, добрий вечір…»
Різдвяно-новорічні свята на Слобожанщині
Сценарій фольклорного свята-гри
 
         Новорічна ніч. Куточок української хати святково прибраний. У середині стоїть Дідух – символ урожаю, добробуту, багатства, духовного життя українців, оберегу роду. Біля віконця сидить молодиця в національному вбранні. Лунає тиха українська пісня… (Співає фольклорний ансамбль «Рідна пісня»)
 
          СОЛОХА:  
          Ось і Новий рік прийшов… Ніч така місячна, тиха, ясна… Пісні лунають – то ж молодь колядує, вітає добрих людей зі святами…
 
         За вікном молодь співає щедрівки… Лунають жарти й сміх… До хати Солохи співаючи заходять дівчата
 
         ДІВЧАТА:  
        Щедрий вечір, добрий вечір. Добрим людям на здоров’я…
 
        СОЛОХА:  
        Заходьте до хати, дівчата, до святкового столу…
 
       Дівчата та маленький хлопчик співають, поздоровляють господиню зі святами, посипають хату пшеницею та просом…
 
        СОЛОХА:  
        Ой спасибі вам, дівчата, за поздоровлення, за пісні… Пригощайтеся пирогами рум’яними, калачами пряними, пряниками м’ятними, маковими коржами, медовими млинами…
 
        Дівчата пригощаються пирогами, посміхаються, тихенько між собою перемовляються…
 
        ОКСАНА:  
       Поворожи нам, Солоха, на суджених-ряджених! Розкажи нам, як у новорічну ніч долю свою розпізнати!
 
       СОЛОХА:  
      Ну, що ж! Сідайте зручненько та й слухайте  мене  уважненько… У новорічні свята, аж до самого Водохрестя, на Землі відбуваються різноманітні дива. Дівчата та молодиці у цей час долю свою пізнавали, до прикмет уважно придивлялися…
 
       ХРИСТИНА:  
       А як же! Як, Солохо, долю свою пізнати, щастя закликати?! Розкажи нам, навчи нас!!!
 
       СОЛОХА:  
     Ну гаразд, слухайте… У святкову ніч на підлозі крейдою малювали коло, у колі ставили склянку з водою, насипали жменьку пшеничних зерен та ставили дзеркальце. Потім шли до курника, брали півня, заносили його до хати та садили у це коло. А потім уважно придивлялися, що півень буде робити. Якщо почне воду пити – чоловік буде п’яницею, якщо у дзеркальце буде дивитися – буде на дівчат та молодиць заглядатися, а якщо зерна пшеничні почне збирати – буде гарним господарем…
 
        МАРІЙКА:  
       А ще як, Солохо, ще як можна ворожити?
 
       СОЛОХА:  
       А ще увечері під подушку дівчата клали дзеркальце і казали: «Суджений-ряджений прийди до мене уві сні, розкажи мені хто ти!..»
 
       ДІВЧАТА:  
       А ще як, а ще як, Солохо?!
 
       СОЛОХА: 
       А ще у святкову ніч дівчата виходили на перехрестя та через голову кидали з ноги чобіток, у який бік чобіток падав – з того боку й сватів слід було очікувати…
 
       ОКСАНА: 
       Ой, Солохо, розкажи нам, як бути завжди такою красивою та привабливою?!
 
       Солоха знімає жмутики висушених трав та роздає їх дівчатам…
 
       СОЛОХА:  
       Ось вам любисток запашний, м’ята духмяна, барвінок чарівний… Вмивайте личко цілющими травами і завжди будете красунями…
 
       ТІТКА ГАЛЯ:  
       Ні, Солохо, дівчата хочуть бути, як ти чарівними і коханими… Люди ж кажуть, що тобі вже 100 років і що ти відьма… Тому й усі чоловіки у нашому селі, як показилися…

       ТІТКА ОРИСЬКА:  
       І усі парубки біля твого тину стоять у носах колупають, тяжко так зітхають…
 
       ТІТКА ГАЛЯ:  
       А ще люди кажуть, що наш голова до тебе небайдужий, і батько мій, і навіть  дяк…
 
       СОЛОХА:  
      Ось як??? Ну тоді гаразд, навчу і вас усіляким чарам… Нумо стали всі зручненько, в боки взялися ладненько, біле личко поверніть, чорні брова підійміть, ясні очки хай блищать, щічки-маки хай горять, а вуста, як ніжні мальви, посміхаються нехай… Підтягнулися швиденько і ходою так легенько, дивуючи парубків, так по вулиці пройдіть…
 
       Хтось стукає у двері хати…
 
        СОЛОХА:  
         Піди, Оксано, подивися хто там…
 
        ХРИСТИНА: 
         Поглянь, Солохо, наша Оксана вже з Миколою стоїть…
 
         СОЛОХА:  
        Ні дівчата, не з Миколою наша Оксана стоїть, а зі своєю долею…
 
        Знов стукають у двері…
 
        СОЛОХА: 
        Піди, Христино, подивися хто там…
 
         МАРІЙКА:  
         Ой, Солохо, а Христя з Грицьком…
 
         СОЛОХА:  
         Не з Грицьком наша Христя, а з надією…
 
         Ганна з останньою дівчиною дивиться у вікно…
 
        МАРІЙКА:  
        Подивися, Солохо, Петро іде…
 
        СОЛОХА:  
        Іди і  ти, Марійко, на зустріч зі своїм коханням…
 
 
     У фольклорному святі-грі «Щедрий вечір, добрий вечір…» взяли участь співробітники відділу обслуговування Центральної міської бібліотеки  ім. В. Г. Бєлінського, співробітники Харківського історичного музею, учасники народного ансамблю «Рідна пісня», учні гімназії № 45 та вихованці притулку «Гармонія».
 
***
 
         Масляний  тиждень в Центральній міській бібліотеці ім. В. Г. Бєлінського завжди проходить весело та цікаво. Співробітники відділу обслуговування ретельно готуються до свята проводів Зими, готують багато цікавих сюрпризів і для дорослих читачів і для малечі.
        Діти із зацікавленістю слухають розповідь про святкування Масляної на Слобожанщині, переглядають мультиплікаційні фільми про святкування традиційних народних українських свят, а головне, беруть участь у святі-грі «Щедра Масляна прийшла – сиру й масла принесла…», яке з любов’ю готують для них винахідливі бібліотекарі.
        Здивовані дітлахи потрапляють у справжню чисто прибрану українську хату, знайомляться з веселою дівчиною Оксаною та її старенькою мамою, чують цікаву розповідь про святкування Масляного Тижня на Слобожанщині, розгадують складні загадки, допомагають вибороти злу Марену, яку потім спалять на вулиці… 
         А потім і дорослі, і малі водять хороводи біля вогню, зазивають Весну та й смакують рум’яними млинцями з запашним узваром
 
 
«Щедра Масляна прийшла – сиру й масла принесла…»
Масляна на Слобожанщині
Сценарій фольклорного свята-гри
 
          У святково прибраній хаті дівчина Оксана та її мати розкладають на столі  рум’яні млинці та вареники з сиром, горщики зі сметаною та маслом...
 
          ОКСАНА:
Широка Масляна – Сирний тиждень!
Ти прийшла ошатна до нас Весну зустрічати.
Пекти млинці і розважатися будемо весь тиждень,
Щоб студену Зиму з дому прогнати! 
 
А розкажи, матусю, як Масляну святкували на Слобожанщині у давні роки…
 
         МАТИ:
Ой, і веселе ж свято Масляна! Усі чекали на нього, і старі, і малі… Сім днів святкували, раділи, перепрошували…
 
У ПОНЕДІЛОК із самого ранку настає  «ЗУСТРІЧ». Яскраві санчата ковзають з гірочок. Цілий день веселощі, сміх…  Настає вечір… Накатавшись досхочу, усі їдять перші святкові млинці…
 
А у ВІВТОРОК безтурботний –  «ЗАГРАВАННЯ». Ото відрада – усі гуляти, гратися вийшли, як один. Ігри та втіхи, а через них – нагорода: здобний і рум’яний масничний млинок!
Тут СЕРЕДА підходить – «ЛАСУНКОЮ» зветься. Кожна господиня чаклує біля печі. Кулеб’яки, сирники – все їм вдається. Пироги та млинці – все на стіл мечи!
 
У ЧЕТВЕР  роздольний – «РАЗГУЛЯЙ» приходить. А з ним і фортеці, і снігові бої… Трійці з бубонцями на поля виходять. Хлопці шукають дівчат – своїх наречених…
 
Ось і П’ЯТНИЦЯ настала – «ВЕЧОРА У ТЕЩІ»… Теща запрошує зятя на млинці. Є з ікрою і сьомгою, можна трохи простіше – зі сметаною, медом, маслом та сиром…
 
Наближається СУБОТА – «ЗОВИЦІ ЧАСТУВАННЯ». Уся рідня зустрічається, водить хоровод. Довго свято триває зі сміхом та веселощами. Славно проводжає увесь народ Зиму!
 
НЕДІЛЯ швидко настає, полегшують душу усі у «ПРОЩЕНИЙ ДЕНЬ». І дорослі, і малі перепрошують за образи, цілуються та посміхаються усі…
(Солом’яне опудало  спалюють, на ВЕСНУ чекають…)
 
            ОКСАНА:
Ой, мамо, і я вже піду на вулицю святкувати з дівчатами та хлопцями Масляну…
(Біжить до дверей та бачить злу МАРЕНУ…)
 
Ой, матусю, а це що за привід?
 
          МАТИ:
Це ж, доню, зла МАРЕНА. Вона і тебе на вулицю не пустить, і мені не дасть млинців та вареників зробити… А головне, не пустить вона до нас ВЕСНУ-КРАСНУ.
 
          ОКСАНА:
Ой, мамо, який жах… І сонечко весняне не зійде, і ластівка під нашою стріхою гніздечко не зів’є, не зацвіте наша стара яблуня, не розквітнуть біля хати мальви… Що ж робити?
 
         МАТИ:
Треба знищити страшну чаклунку, а потім кинути її в полум’я…
 
        ОКСАНА:
Як же ж до неї підійти, мамо… вона ж страшна та підступна?
 
        МАТИ:
А ми, доню, діточок попросимо нам допомогти… МАРЕНА дуже боїться веселого сміху, пісень та розгаданих загадок…
 
       ОКСАНА:
Любі діти! Допоможіть нам з мамою страшну МАРЕНУ знищити, МАСЛЯНУ весело відсвяткувати, ВЕСНУ-КРАСНУ зустріти!
 
ЗАГАДКИ:
1.
2.
3.
 
(З кожною відгаданою загадкою, віршика або пісні зла МАРЕНА нахиляється все нижче і нижче поки зовсім не падає…)
 
      МАТИ:
Ось і перемогли ми бридку МАРЕНУ, знищить її полум’я і буде у нас веселе свято! 
 
     ОКСАНА:
Як на Масляного тижня
З печі млинчики летіли!
Всі рум’яні, з пилу, з жару…
Масляну так проводжали!
 
Всі млиночки розбирайте
Та дякувати не забувайте…
 
Усі виходять на вулицю та спалюють МАРЕНУ
 

     У фольклорному святі-грі «Щедра Масляна прийшла – сиру й масла принесла…» взяли участь співробітники відділу обслуговування Центральної міської бібліотеки  ім. В. Г. Бєлінського, учасники народного ансамблю «Рідна пісня» та вихованці літературно-театральної студії «Планета». 

Абрамова Ганна Анатоліївна 
Головний бібліотекар 
Центральної міської 
бібліотеки ім. В. Г. Бєлінського 
м. Харків тел.705-19-90

Отзывы

Чтобы оставлять комментарии и отзывы - вы должны Войти или Зарегистрироваться



На нашому сайті з'явився ресурс, який допоможе знайти найближчу до вас бібліотеку, дізнатися, як з нею зв'язатися і скористатися її послугами. Будемо ближче в цифровому і реальному світі!
Календар подій
ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Банери партнерів

Проверка тИЦ и PR
Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського

Адреса: Україна, Харків, 61058, вул. Данилевського, б. 34
Телефон: (057) 705-19-90.
Телефон: +38 097-158-98-41.
E-mail: citylibbelin@gmail.com
Розклад роботи - з 10.00 до 18.00
Вихідний день – вівторок, влітку: субота та неділя
Санітарний день – останній день місяця
Детальна контактна інформація
©Copyright ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського
2011-2021