Глущенко Н. М. Використання бібліотерапії в роботі з читачами дітьми
УДК 087.5:371.64
Глущенко Наталія Миколаівна
студентка 4 курсу заочного відділення
напряму підготовки « Книгознавство,
бібліотекознавство і бібліографія» ХДАК
пошт. адреса: ХДАК, Бурсацький узвіз, 4, м. Харків 61057, Україна
бібліотека школи-інтернату для дітей з захворюваннями
серцево-судинної системи
e-mail: nata1iya67@mail.ru
ВИКОРИСТАННЯ БІБЛІОТЕРАПІЇ В РОБОТІ
З ЧИТАЧАМИ ДІТЬМИ
Ключові слова : бібліотека, бібліотечне обслуговування, бібліотерапія
Ключевые слова: библиотека, библиотечное обслуживание, библиотерапия
Key words: library, library services, bibliotherapy
Створення предметно-розвиваючого середовища – актуальне і вкрай важливе завдання, яке стоїть сьогодні перед педагогами шкільних закладів санаторного типу. Головна вимога – забезпечення умов для повноцінного збереження здоров’я, розвитку дитини та формування компетентності у різних напрямках, надання їй усіх можливостей для набуття знань та вмінь у процесі життєдіяльності.
Здоров’я збережувальні компетенції – це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров’ю людини у всіх сферах її життєдіяльності. Спеціальними компетенціями є: санітарно – гігієнічні навички, раціональне харчування, загартування, організація режиму праці та відпочинку.
Враховуючи специфіку роботи школи-інтернату для дітей з захворюваннями серцево-судинної системи, одним із головних завдань освіти є формування освіченої, фізично здорової та творчої особистості. Пріоритетність проблеми здоров’я дітей і молоді зумовлена погіршенням стану здоров’я, працездатності людини і тому у читальній залі бібліотеки постійно експонуються тематичні виставки щодо збереження здоров’я учнями: «Бережи здоров’я змолоду», «Не шкодь собі сам», «Профілактика серцево – судинних захворювань» тощо.
Одне з найважливих завдань – комплектування фонду особливою літературою Це – навчальна, науково – методична, фахова, художня література (пізнавальні та розвиваючі книги, казки, дитячі вірші і оповідання). Це завдання було успішно вирішено протягом останніх років за бюджетні та позабюджетні кошти. У І семестрі 2015/2016 н.р. поточне комплектування фонду відбувалося за рахунок традиційних і нетрадиційних носіїв інформації, своєчасно оформлена передплата на періодичні науково-методичні видання для кожного педагога – предметника, для медичних працівників, фахівців вузького профілю та читачів бібліотеки.
Фонд у бібліотеці розташований так, щоб бібліотекарю було зручно працювати з молодшими школярами та старшокласниками, а вони могли легко орієнтуватися в книжковому морі.
Одним із найцікавіших заходів з популяризації книги стало свято для учнів початкової школи «У пошуках чарівного Книгограда». На святі були присутні гості – колеги-бібліотекарі харківських бібліотек, проведена пізнавальна вікторина з мультимедійною презентацією до казок Г. Х. Андерсена. Учні 2-Б класу підготували гру – драматизацію української народної казки «Колосок», яка викликала у дітей почуття радості і сприяла формуванню таких рис характеру, як працелюбність, відповідальність, доброзичливість, справедливість.
Особливий метод, який використовують вихователі і бібліотекар – це казкотерапія, тобто терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, яка допомагає кожній дитині розкрити свої потенційні якості, реалізувати здібності, вибрати той вид діяльності, який його цікавить у даний момент.
Сьогодні читачі йдуть до бібліотеки не тільки і стільки за інформацією, скільки за заспокоєнням і втіхою, за психокорекційної допомогою. Тому значимість бібліотерапевтичного ефекту художньої літератури в сучасних умовах різко зросла. І надзвичайно актуальним став такий напрямок роботи бібліотеки як бібліотерапевтичний.
Окрему нішу в дитячій літературі займають психотерапевтичні казки. Одним з найвідоміших таких видань є книжка австралійської письменниці і психолога Доріс Бретт „Розповіді про Енні” та „Історії про Енні”, присвячена різним дитячим страхам, яка допомагає малюкам зрозуміти, що боятися нічого.
Казкотерапія – один із різновидів бібліотерапії – демонструє молодшим читачам правила і приклади поведінки, дають їм базові знання про культурне середовище. в якому вони зростають, пробуджують у дітей уяву. Ототожнюючи себе з героями казок, діти переживають нові пригоди та емоції, а найголовніше – ці казки приносять їм чимало радості. Але треба звернути увагу на те, що ця форма терапевтичної роботи в бібліотеці може стосуватися тільки тих , які переживають «стандартні» страхи, клопоти і проблеми, притаманні періоду дорослішання. У випадку більш глибоких захворювань бібліотекар повинен консультуватися з лікарями, педагогами, батьками. Тому що непрофесійне втручання принесе більше шкоди, ніж користі .
Казкотерапія має свої функціональні особливості казок :
1. Тексти казок викликають емоційний резонанс як у дітей, так і у дорослих. Образи казок звертаються одночасно до двох психічним рівнями: до рівня свідомості і підсвідомості.
2. Концепція казкотерапії заснована на ідеї цінності метафори як носія інформації:
• про життєво важливі явища;
• про життєві цінності;
• про постановку цілей;
• про внутрішній світ автора (в разі авторської казки).
3. У казці в символічній формі міститься інформація про те:
• як влаштований цей світ, хто його створив;
• що відбувається з людиною в різні періоди його життя;
• які етапи в процесі самореалізації проходить жінка;
• які етапи в процесі самореалізації проходить чоловік;
• які труднощі перешкоди можна зустріти в житті і як з ними справлятися;
• як купувати і цінувати дружбу і любов;
• якими цінностями керуватися в житті;
• як будувати відносини з батьками і дітьми;
• як прощати.
Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва виділяє шість видів казок: художні, народні, авторські народні, дидактичні, психокорекційні казки і психотерапевтичні казки.
До них відносяться казки, створені багатовіковою мудрістю народу, і авторські історії. Саме такі історії і прийнято називати казками, міфами, притчами. У художніх казках є дидактичний, психокоректувальний, і психотерапевтичний аспекти. Спочатку художні казки створювалися зовсім не для психологічного консультування, але в даний час успешноіспользуются багатьма психотерапевтами в психологічному консультуванні.
Найбільш древні народні казки в літературознавстві називаються міфами. Найдавніша основа міфів і казок – єдність людини і природи. Стародавньому свідомості було властиво знаходити персоналії людських почуттів і відносин: любові, горя, страждань і ін. Це явище ми також використовуємо в психолого-педагогічній практиці сьогодні.
У свою чергу кілька слів треба окремо сказати про сюжетах казок.
Сюжети народних казок різноманітні. Серед них можна виділити наступні види.Казки про тварин, взаєминах людей і тварин. Діти до п'яти років ідентифікують себе з тваринами, намагаються бути схожими на них. Тому казки про тварин найкраще передадуть маленьким дітям життєвий.
У побутових казках часто розповідається про мінливості сімейного життя, показані способи вирішення конфліктних ситуацій. Вони формують позицію здорового глузду і здорового почуття гумору по відношенню до незгод, розповідають про маленьких сімейних хитрощі. Тому побутові казки незамінні в сімейному консультуванні і при роботі з підлітками, спрямованої на формування образу сімейних відносин. Наприклад, одна з російських народних казок «Хто заговорить перший?»
Прикладом казки про перетворення, трансформації може служити казка Г.Х. Андерсана «Гидке каченя». Робота з цією казкою підійде з людьми, у яких з певних причин низька самооцінка. Ця ж казка підійде і для роботи з сім'ями, у кого є прийомна дитина.
У сучасній дитячій субкультурі розрізняють також і казки-страшилки. Мабуть, тут ми маємо справу з досвідом дитячої самотерапії: багаторазово моделюючи і проживаючи тривожну ситуацію в казці, діти звільняються від напруги і набувають нові способи реагування.
Робота з казками починається з її аналізу, обговорення. Коли казкові смисли будуть опрацьовані та пов'язані з реальними життєвими ситуаціями, можна використовувати і інші форми роботи з казками: виготовлення ляльок, драматизацию, малювання, пісочну терапію.
Псіхокоррекційні казки застосовуються, для того щоб казка або історія знайшла силу і надала допомогу, необхідно дотримуватися певних правил її створення:
1. Казка повинна бути в чомусь схожою проблеми дитини, але ні в якому разі не мати з нею прямого подібності.
2. Казка повинна пропонувати замісник досвід, використовуючи який дитина може зробити новий вибір при вирішенні своєї проблеми. Або в цьому має допомогти психолог.
3. Казковий сюжет повинен розгортатися в певній послідовності:
На думку Зінкевич-Євстигнєєва Т. Д. психокорекційні казки створюються для м’якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється «заміщення» неефективного стилю поведінки на більш продуктивний, а також пояснення дитині сенсу того, що відбувається.
Треба сказати, що застосування психокорекційних казок обмежене за віком (приблизно до 11-13 років) і проблематиці.
Бібліотерапевтічна робота є процесом як педагогічним так і медичним. Шкільному бібліотекарю необхідно працювати в тісній співдружності з лікарями та психологом, який може взяти на себе не тільки побудову стратегії бібліотерапевтичної дії, але й діагностику особливостей читацького й особистісного розвитку читачів – школярів, а також розвивального і бібліотерапевтичного ефекту бібліотечних заходів.
Відомо, що в умовах психологічного комфорту в мозку виробляються особливі речовини – ендорфіни, «гормони радості». Під час читання цікавої та приємної для дитини літератури ці речовини ритмічно надходять у кров, створюючи гарне самопочуття, а це позитивно позначається на здоров’ї. Цілюще діють при серцево – судинних захворюванняхдотепні книги, гумористична й сатирична література. Читання таких творів викликає якщо не сміх, то хоча б посмішку, а це також стимулює захисні сили й підвищує опірність організму. Книги ж трагедійного жанру викликають у читачів, як правило, сплеск емоцій і навіть загострення пристрастей. Особливо заспокійливо впливають на учнів школи – інтернату твори класичної сентиментальної та романтичної літератури. Читання книг, у яких діють благополучні герої, сприяє нервово – психічній розрядці, викликає у хворих спокійний і рівний настрій, знімає наслідки стресів, зміцнює гальмівні процеси. Такі книги задовольняють естетичні потреби й поповнюють дефіцит соціальних контактів, чого не скажеш про бойовики, порнографічні та примітивні бульварні книги. Для лікувального читання важливе й те, що твори класиків формують бажання наслідувати приклад героїв, дають надію на краще життя й одужання.
За допомогою лікувального читання можна змінити ставлення до ситуації, яка призвела до формування неправильних уявлень про своє здоров’я. Тут гарним лікарем часто стає поезія. Читання віршів – це завжди розумова робота, для якої нервові клітини головного мозку вимагають більшої кількості поживниих речовин і кисню. Кровоносні судини розширюються, поліпшується кровопостачання підкіркової ділянки,
Серед них оповідання Оксани Лущевської «Втеча» – про хлопчика, який боявся невідомого страшного щеплення, повість Ганни та Петра Володимирських «Хлопчик, якого подарували цуцику» – зворушлива повість про хлопця, який мріяв про справжнього друга, оповідання Богдана Жолдака «Про чисті ручки» та ін.
Серія «Книготерапія» – це практична допомога дорослим, підказка, як допомогти дитині подолати труднощі і проблеми зростання. Цю серію разом створюють талановиті сучасні письменники, креативні художники, а також лікарі, психологи і педагоги, які в кінці кожної книги дають практичні поради батькам .
Видавництво «Навчальна книга – Богдан» розпочало видання бібліотерапевтичної серії «Казка не казка, батькам – підказка», перша книга з якої – збірка бібліотерапевтичних історій «Як зарадити Марійці», написаних письменницею Оксаною Думанською.
Отже, бібліотерапія є одним з перспективних напрямків, що спирається на особливу природу психотерапевтичної (художньої, педагогічної) комунікації, механізми художньої творчості і сприйняття і допомагає учням зробити своє життя більш цікавим і щасливим, протистояти хворобам і негараздам, підвищите позитивне ставлення до самого себе.
Список літератури
1. Балашова, Е. Библиотерапия детства / Е Балашова [Электронный ресурс] // Narod. RU. — Электрон. дан.(1 файл). — Режим доступа: http://libconfs.narod.ru/2004/s3/s3-p1.htm. — Название с экрана.
2. Батова, Г. Роль шкільної бібліотеки щодо формування здорового способу життя / Г. Батова // Основи здоров’я. — 2011. — № 8. — С. 5–10.
3. Дрешер, Ю. Библиотерапия: теория и практика : учебн. пособие / Ю. Дрешер ; науч. ред. Т. Ключенко. – СПб. : Профессия, 2008. — 272 с.
4. Іваницька, Д. Бібліотерапія – модна тенденція чи традиція? / Д. Іваницька // Шкільний бібліотечно – інформаційний центр. — 2014. — №4. — С. 41–44.
5. Кунанець Н. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів з особливими потребами: стан та перспективи / Н. Кунанець // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2013. — № 3. — C. 22–26.
6. Як яблукам набридло на гілках висіти, або заздрість не — порадник // Джміль. — 2009. — № 1. — С. 10–11.
7. Які казки слід читати дітям [Електронний ресурс] // Сито — Український культурний портал. — Електрон. дан. (1 файл). — Режим доступу : http: //syto.com.ua/uk/literaturaintervju/97-egorushkina.html. — Назва з екрана.
Надійшло: 13.05.2016