Перейти на украинский язык Перейти на английский язык

Заговора М. В. Корпоративна каталогізація: реалії сьогодення

УДК 025.34/.35:005.74
Заговора Марина Вікторівна,
студентка 4 курсу спеціальності 
"Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія", 
факультету соціальних комунікацій
Харківська державна академія культури
Бурсацький узвіз, 4; м. Харків
конт. тел:0661880753
e-mail: mzv3313@gmail.com
КОРПОРАТИВНА КАТАЛОГІЗАЦІЯ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ
 
Ключові слова: автоматизовані інформаційно-бібліотечні системи, електронний каталог, розподілений електронний каталог, зведений електронний каталог
Ключевые слова: атоматизированные информационно-библиотечные системы, электронный каталог, распределенный , электронный каталог, сводный , электронный каталог
Key words: automated information and library systems, e-catalog, distributed  e-catalog, consolidated  e-catalog
 
  Існування сучасного світу неможливе без використання розвинутої структури інформаційних технологій. Система електронних інформаційних комунікацій кардинально змінює ситуацію в сфері збору, зберігання та обробки інформації.
  Автоматизовані інформаційно-бібліотечні системи (АІБС)  – це системи для пошуку, збирання, зберігання, накопичення, обробки, передачі інформації за допомогою використання обчислювальної техніки, засобів і каналів зв'язку, комп'ютерних інформаційних мереж.
 Інноваційні перетворення в бібліотечній діяльності дозволили значною мірою розширити межі традиційного бібліотечного обслуговування та створити умови для якісного комплексу надання послуг для різних категорій користувачів.
   Для впровадження нових інформаційних технологій (ІТ) в роботу бібліотек необхідно проаналізувати матеріально-технічну базу та підготовку кадрів. Серед переваг впровадження нових ІТ – можливість користуватися значно ширшим спектром джерел інформації [4].
  Основні зміни, що відбуваються у деференційованому бібліотечному обслуговуванні, пов’язані з розвитком електронних ресурсів та їх аналітико-синтетичною обробкою. Індексування змісту документа в АІБС здійснюється на основі лінгвістичного забезпечення з використанням інформаційно-пошукових мов (ІПМ): термінів та словосполучень, які входять до складу ієрархічних класифікаційних систем, тематичних рубрик, алфавітно-предметних покажчиків [5].
 Інноваційні перетворення в діяльності бібліотек дозволили значною мірою розширити межі традиційного інформаційно-бібліографічного обслуговування та створити умови для надання якісного комплексу послуг  різним категоріям користувачів.
  Шрайберг Я.Л., професор, доктор технічних наук, зазначав, що  автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності – це прояв не лише сучасного науково-технічного розвитку, а й соціального прогресу: забезпечується не лише своєчасний й швидкий доступ користувачів до інформації та першоджерел, але в цілому створюються умови для реалізації одного з головних принципів відкритого суспільства — принципу загальної доступності інформації та публікацій.
 Щоб здійснити інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів на сучасному рівні, співробітники бібліотек повинні володіти методами автоматизованої аналітико-синтетичної обробки інформації, використовувати технічні можливості автоматизованих систем, створювати електронні каталоги (ЕК), здійснювати пошук в ЕК та БД тощо [6].
 Інформаційний супровід освітньо-наукового процесу є важливою умовою для будь-якого вузу. Цю роль традиційно виконує бібліотека вишу. Від чіткої структури інформаційного простору бібліотеки залежить створення необхідних для книгозбірні набору інструментів, використання яких дозволить забезпечити кожному студенту та науковцю оперативний доступ до матеріалів та документів бібліотечного фонду, ресурсів відділеного доступу та власної генерації, а бібліотекарям – реалізувати нові форми роботи з користувачами.
 Головним елементом АІБС є ЕК з усіма його функціями. Стрімкий прогрес у галузі технологій передачі інформації через комп’ютерні мережі зумовлює той факт, що основним напрямом розвитку бібліотечно-інформаційного сервісу стає "електронна форма" обслуговування користувачів, тобто використання електронної інформації та засобів телекомунікаційного зв’язку.
  ЕК працює в режимі 24/7 і є складовою частиною довідково-пошукового апарату (ДПА) бібліотеки і центральною ланкою АІБС. ЕК відображає склад і зміст бібліотечного фонду друкованих, аудіовізуальних, електронних документів і слугує для забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів бібліотеки і реалізації багатоаспектного інформаційного пошуку.
 Складовою частиною ЕК є бібліографічні записи, створені за єдиними правилами, що передбачають загальні принципи і нормативи одноразової обробки і компактного збереження, багаторазового використання інформації про документи. ЕК поєднує в собі функції алфавітного, систематичного, предметного та інших каталогів, присутніх у бібліотеці. В ньому можуть бути  посилання на повні тексти, малюнки, аудіо- і відео- матеріали, а також на ресурси Інтернет. Користувачі часто бажають отримати інформацію швидко та у зручному форматі, тому завдяки інформаційно-пошуковим системам бібліотечні установи надають швидкий доступ до своїх фондів, а за умов підключення до Інтернету – можливість здійснювати обмін запитами між бібліотеками.
  Створення єдиного всеукраїнського освітньо-наукового інформаційного простору та інтеграція у світовий інформаційний простір – важливий напрям роботи сучасних бібліотек з метою об’єднання і взаємовикористання власних і відділених ресурсів [1]. І це можливо завдяки реалізації проекту Корпоративної каталогізації (далі – Проект) шляхом створення зведених та розподілених ЕК. Створення розподіленого ЕК, забезпечує можливість пошуку в ЕК різних бібліотек за одним запитом, а зведений ЕК створюється завдяки злиттю БД окремих ЕК у єдиний. До речі, в Україні реалізується чимало проектів із створення зведених каталогів.
  Утім на шляху до реалізації цього Проекту виникають перепони, серед яких – проблеми міжсистемної взаємодії, що перешкоджають вільному обміну бібліографічними даними і змушують бібліотеки під час створення різного роду корпорацій об’єднуватися за принципом однакових АІБС [3].
  Метою проекту є надання студентам та науковцям вузів інформації про наявність та місцезнаходження в бібліотеках навчальних та наукових видань, можливості роботи з ними. 
  Розглянемо можливість реалізації проекту на прикладі бібліотек ВНЗ м. Харкова.
Для виконання завдань розподіленого ЕК необхідно:
•створення та поповнення ЕК, БД 
•забезпечення доступу через Інтернет до ЕК, БД;
•вибір платформи, програмного забезпечення з вбудованим апаратом для пошуку і обслуговування запитів щодо інформаційних ресурсів бібліотек;
•сервер для архівування з обов’язковим резервуванням БД;
•розробка автоматизованої системи завантаження та оновлення  каталогів бібліотек-учасниць на основі протоколів OAI, FTP, Z39.50;
•експлуатація технології функціонування каталогу у вільному доступі через Інтернет.
Для виконання завдань зведеного ЕК необхідно:
•створення та поповнення ЕК, БД 
•забезпечення доступу через Інтернет до ЕК, БД;
•вибір платформи для пошуку і обслуговування;
•сервер для архівування з обов’язковим резервуванням БД;
•забезпечення інтеграції бібліотек;
•створення центрального електронного фонду при ЗК для бібліотек і захисту авторських прав.
  Так, у Харкові більшість бібліотек використовують одну АІБС «УФД/Бібліотека», з нею працюють бібліотеки НАУ «ХАІ», ХНУРЕ, ХНПУ, ХНЕУ, ХДУХТ, ХДАК, ХГПА, ХГАГМ.
  Таким чином, завдання проекту заключається в потребі об’єднати учасників, які мають різні АІБС з різними можливостями, і об’єднанні розподіленого ЕК для бібліотек, каталоги яких мають можливість передавати дані за протоколом Z39.50, і зведеного ЕК для бібліотек, які такої можливості не мають.
  Корпоративний каталог вузів Харкова повинен мати єдину точку доступу для користувача. Схема зведеної частини каталогу реалізується за рахунок щотижневої передачі ЕК учасників цієї частини проекту на сервер, де ці дані акумулюються в єдиному зведеному ЕК. В якості такого сервера можна обрати, наприклад,  сервер НБ НУ «ЮАУ» або НТБ НТУ «ХПІ» з потужними каналами доступу.
  Необхідно передбачити матеріально-технічне забезпечення проекту, зокрема:
•придбати  програмне забезпечення;
•розробка та впровадження системи навігації з ЗК до електронних ресурсів бібліотек-учасниць з метою збільшення взаємного цифрового контенту;
•створення сайту;
•передбачити оплату для системних адміністраторів, які будуть підтримувати роботу для функціонування єдиної точки доступу, здійснювати об’єднання даних ЕК, підтримувати його працездатність та ін. 
  Перспективою проекту є інформування користувача на сайті про нові надходження, створювати розсилку списків літератури з окремої тематики, створювати віртуальні читальні полиці для користувачів та інші сучасні бібліотечні сервіси.
Нажаль, нам сьогодні необхідно вирішувати проблеми, пов’язані з реалізацією проекту, серед яких:
•несумісності багатьох програмних забезпечень;
•відсутність державного програмного продукту для реалізації проекту;
•дороговизна продукту закордонного виробника та проблеми з  його україномовним інтерфейсом.
  Отже, можливості впровадження сучасних технологій в бібліотечну практику – це автоматизація не лише окремої бібліотеки і розкриття її фондів через ЕК, а і необхідність найбільшого використання переваг, які надають інформаційні системи – інтеграції ресурсів всіх бібліотек в єдиний інформаційний простір. З прийняттям “Концепції” якісних змін бібліотек задля забезпечення сталого розвитку України (до 2025 року)  (10.11.2014 р.) отримаємо орієнтир і систему пріоритетів для реалізації стратегії реформ у бібліотечній галузі України, оскільки визначеними стануть найгостріші проблеми, що стоять перед суспільством, та участь бібліотек у їхньому вирішенні. 
Список літератури
1. Автоматизированная информационно-библиотечная система МАРК- SQL. Обзор текущего состояния. Новые направления развития [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.gpntb.ru/win/interevents/crimea2001/tom/sec2a/ Doc5.HTML.
2. Григорьев С.А. Корпоративные проекты: мы в ответе за тех, кого вовлекаем / С.А. Григорьев // Науч. и техн. б-ки — 2005. — № 2. — С. 88–93.
3. Віртуальні бібліотеки : матеріали конф. “Програмне забезпечення АІБС” / ДАКККіМ, УБА; упоряд. Я. О. Хіміч, І. О. Шевченко; наук. ред. В. К. Скнарь. — Київ, 2001. — 46 с.
4. Костенко Л. Й. Міжнародна наукова конференція "Автоматизовані системи інформаційно-бібліографічного обслуговування" / Л. Й. Костенко // Бібліотечний вісник. — 1994. — № 5/6. — С. 53–54. 
5. Про національну програму інформатизації: Закон України, 4 лют. 1998 р. — Київ : Кн. палата України, 1998. — С. 2.
6. Семеновкер Б. А. Сводные каталоги в электронной среде / Б.А. Семеновкер // Библиотековедение — 2003. — №3. — С.58–62.
7. Система автоматизации библиотек ИРБИС64. Общее описание системы. — М. : ГПНТБ России, 2004. — 411 с .
8. Рагимова М.А. Новый взгляд на сводные каталоги с точки зрения корпоративности / М. Рагимова // Научные и технические библиотеки . — 2002 . — №2 . — С.13–17 .  
 

Надійшло: 18.04.2016 

На нашому сайті з'явився ресурс, який допоможе знайти найближчу до вас бібліотеку, дізнатися, як з нею зв'язатися і скористатися її послугами. Будемо ближче в цифровому і реальному світі!
Календар подій
ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Банери партнерів

Проверка тИЦ и PR
Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського

Адреса: Україна, Харків, 61058, вул. Данилевського, б. 34
Телефон: (057) 705-19-90.
Телефон: +38 097-158-98-41.
E-mail: citylibbelin@gmail.com
Розклад роботи - з 10.00 до 18.00
Вихідний день – вівторок, влітку: субота та неділя
Санітарний день – останній день місяця
Детальна контактна інформація
©Copyright ЦМБ ім. В. Г. Бєлінського
2011-2024