Вороніна Р. В. Дитячі бібліотеки Німеччини як центри розвитку та організації дозвілля дитини

УДК 027.625:379.82(430)

Бібліотекар 2 категорії відділу обслуговування науковою літературою Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету

Пошт. адреса: НБ ХНМУ, проспект Науки,4, м. Харків, 61022, Україна

Конт. тел.: 0937449678, 066-72-00-762

e-mail: reginavalerievna25@ukr.net

 

 

Ключові слова: бібліотеки, бібліотеки дитячі, бібліотеки Німеччини, підтримка читання

Ключевые слова: библиотеки, библиотеки детские, библиотеки Германии, поддержка чтения 

Key words: library, children's library, German library, reading support

 

  Бібліотека, як соціальний інститут сучасного інформаційного суспільства, є не тільки книгозбірнею у її традиційному розумінні, а й комунікативно-інформаційним та культурно-виховним центром, який бере на себе все нові й нові функції, опираючись на потреби сьогодення. Першочергово це стосується саме дитячих бібліотек, одними із завдань яких є перше знайомство дитини з літературним словом та заохочування до подальшого накопичення новітніх знань про різноманітні явища Всесвіту. Постулати педагогічної та дидактичної практик зазначають, що саме завдяки регулярному читанню діти є більш комунікативновільними, їх лінгвістичний рівень є досить високим, а результати у навчальній діяльності підвищуються з кожним роком. Тому важливою місією бібліотек для дітей та юнацтва є сприяння динамічному розвитку дитини за допомогою не тільки політематичного спектру друкованої продукції, а й сучасних форм і методів роботи, які передбачають формування соціально активної та інформаційно розвиненої особистості в цілому. 

  Не зважаючи на те, що комунікативно-інформаційні потреби людини на сьогоднішній день є досить вагомою ланкою в процесі соціалізації особистості, на перший план у діяльності дитячих бібліотек виходить все ж таки реалізація виховної функції. Завдяки організації злагодженої спільної роботи бібліотеки, батьків та педагогів стає можливим створення середовища для дитини, яка має змогу оволодіти основними видами культури – мовної, естетичної, етичної, інформаційної та ін. Такий підхід дає змогу використовувати потенціал бібліотеки як соціальної та виховної інституції, опираючись на досвід вітчизняних і зарубіжних дитячих бібліотек. Одним з яскравих прикладів плідної діяльності з питань розвитку дитини є робота бібліотек для дітей та юнацтва Німеччини, які за останні 15 років модернізували та оновили методи та форми своєї діяльності, зробивши акцент саме на підвищенні комунікативно-інформаційного та пізнавального рівня дитини в пізнавально-розважальній формі.

 Передумовою для такого рішення стало оприлюднення результатів так званого PISA-тесту (Міжнародна стандартизована процедура виміру якості знань 15-річних підлітків), який був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку спільно з країнами-учасниками та проведений у 2000 р. та 2003 р. [2; 5]. Перший критерій, за яким оцінювали знання молоді – це навички читання як засіб універсального знання. Приймаючи участь у цьому проекті, ніхто не очікував опублікованих результатів, в яких 20% 15-річних підлітків на завершальній стадії обов’язкової шкільної освіти в змозі зрозуміти тільки найпростіші тексти. Майже половина німецьких підлітків ніколи не читали книжки за власним бажанням. У категорії «розуміння тексту на базовому рівні» Німеччина опинилась на 27-ому місці з 32 можливих [4, ст. 66]. Тому саме після цих подій у Німеччині стали активно розвиватися програми підтримки дитячого читання (Школа повного дня, Програма з питань реформи авторського права та ін.).

  Ці дані не стали для фахівців бібліотечної справи Німеччини несподіваними, так як не раз зазначалось про необхідність спільних дій у роботі публічних та шкільних бібліотек. Специфіка бібліотечної системи Німеччини ґрунтується на особливостях політичного і територіального устрою країни в цілому: розподіл на 16 федеративних земель і децентралізація бібліотечної системи давали змогу бібліотекам вирішувати самостійно формат своєї діяльності, але це створило ситуацію хаотичності у напрямках роботи бібліотек різних видів та відомств.

  Розглядаючи досвід діяльності дитячих німецьких бібліотек, можна виокремити ряд бібліотек, яким вдалось модернізувати традиційні форми роботи з дітьми, опираючись на їх інтереси та першочергові пізнавальні потреби, а також досягти бажаної мети – діти стали частіше відвідувати бібліотеки та більше читати. Одним з прикладів є робота дитячої бібліотеки у Вільгельмському палаці [4]. «Гра-розповідь» як інноваційна форма роботи у бібліотеці з дітьми поєднує у собі елементи театралізації казок або улюблених літературних творів дітей. Театралізація проходить несподівано та імпровізовано, у прикрашеному тематично до певної історії залі. Бібліотекар починає розповідь і дає змогу самостійно вирішувати подальший перебіг подій саме дітям, цим самих знайомить з художніми творами та дає змогу проявити творчі здібності юних користувачів. Така форма як «Шоу книжок-картинок» – це спроба візуалізувати дитячі книжки, яка передбачає нове бачення ілюстративного матеріалу, а також навчити дітей помічати важливі деталі та аналізувати їх. Це відбувається за допомогою сканування певних ілюстрації до загальновідомих літературних творів, їх несуттєва зміна та обговорення їх з дітьми.

  Ще одним прикладом влучного поєднання дозвілля та літературного слова у роботі бібліотек з дітьми є діяльність відділу Дитяча бібліотека в складі Американської бібліотеки пам’яті у м. Берлін [3]. Проведення таких заходів як «Казкові дні» та «Казкова пошта» допомагають привернути увагу до читання та бібліотек загалом, а також дати можливість подискутувати або провести тематичну гру. Співробітники даної бібліотеки приділяють велику роль саме інформаційно-технічним навичкам дітей, розробивши такі заходи як «Інтернет-репортер» – самостійний підбір інформації, створення на її основі власної сторінки або сайту та її подальше наповнення пізнавальної інформацією, «Діти-експерти» – підлітки працюють з науково-популярною літературою, проводять різноманітні дослідження та в результаті отримують потрібну інформацію або виконують запланований проект. Також у стінах даної бібліотеки молодь має можливість безкоштовно отримати консультацію у таких фахівців як юрист, соціальний педагог або психолог.

  Міжнародна молодіжна бібліотека у м. Мюнхен є найбільшою бібліотекою подібного роду у світі, розташована у замку Блутенбург, який відноситься до культурної спадщини Німеччини [1]. Фонд даної бібліотеки налічує близько 60 тис. історичних дитячих книг на 130 мовах світу. Особливість даної бібліотеки полягає ще в тому, що на її базі було організовано музей відомих дитячих письменників – Міхаеля Енде та Джеймса Крюсса. Тому основної формою діяльності цієї бібліотеки у вихованні дітей, окрім виконання основних, – це знайомство зі спадщиною літературного слова за допомогою історичних тематичних виставок, проведення екскурсій у особистих музеях літераторів, а також демонстрація стародруків саме дитячої літератури Німеччини. Поза увагою, звісно, не залишається сучасні твори дитячої літератури, які презентуються за таким ж принципами.

  Як приклад і в порівняння, дитячі бібліотеки Європи та Азії мають досить схожі принципи роботи, але їх робота більше направлена на виконання традиційних функцій книгозбірень за допомогою мультимедійного продукту [6].

  Таким чином, для дітей та юнацтва німецькі бібліотеки виступають у якості наукового, навчального та дозвіллєвого центру, направленого на заохочення цієї категорії до читання, прищеплення основ інформаційної культури, допомогу у навчанні, а також вирішенні різнопланових життєвих проблем.

1. Гирсберг, Д. Замок, полный книг – Международная молодежная библиотека в Мюнхене [Электронный ресурс] : Международная конференция «Детские и юношеские библиотеки в Германии : популяризация чтения и инновационные формы и методы работы», 31 октября–1 ноября 2006 г., Минск / Дагмар Гирсберг. — Режим доступа: https://www.goethe.de/resources/files/pdf29/schulbib1.pdf

2. Данкерт, Б. Школьные библиотеки в Германии [Электронный ресурс] : Международная конференция «Детские и юношеские библиотеки в Германии : популяризация чтения и инновационные формы и методы работы», 31 октября–1 ноября 2006 г., Минск / Биргит Данкерт. — Режим доступа: https://www.goethe.de/resources/files/pdf29/schulbib1.pdf

3. Кресова Л. Е. Активизация читательских интересов детей в библиотеках Германии / Л. Е. Кресова // Библиотековедение. — 2009. — № 4. — С. 90–94. – Режим доступа: http://www.rsl.ru/datadocs/Bibliotekovedenie_04_2009.pdf#page=90

4. Кресова, Л. Е. Программы поддержки детского чтения в Германии / Л. Е. Кресова // Школьная библиотека. – 2007. – № 5. – С. 65-68.

5. Крюгер, С. PISA-шок и его последствия : будущее детских библиотек в Германии : доклад на 69-й Генеральной конференции ИФЛА, Берлин, 2003 / С. Крюгер // Школьная библиотека. — 2005. — №1–2. — С. 37–41.

6. Мицул, С. Детский библиомир: путевые заметки библиотекаря / С. Мицул // Библиотечное дело. — 2013. — № 22. — С. 38–41. — Режим доступа: http://www.nlr.ru/prof/publ/bibliograf/2013/bd22.pdf